Стереум пурпуровий

Стереум пурпуровий (Stereum purpureum) — це базидіальний гриб, що належить до родини стереєвих. У природі він виконує роль редуцента, розкладаючи відмерлу деревину, проте в садах стає небезпечним паразитом.

Плодові тіла гриба мають вигляд пласких, шкірястих пластинок, що щільно притиснуті до кори стовбура. Вони зазвичай розташовані черепитчасто, з темною поверхнею зверху та пурпуровим відтінком зі спороносного боку.

Гриб-збудник проникає в рослину переважно через рани після обрізки, морозобоїни або механічні пошкодження кори. Його спори переносяться вітром і легко заражають ослаблені дерева.

Розвиваючись усередині деревини, гриб виділяє специфічні токсини, які через судинну систему потрапляють у листя, провокуючи характерні фізіологічні зміни та некроз тканин.

Оптимальними умовами для поширення гриба є прохолодна та волога погода, коли спори можуть тривалий час зберігати життєздатність, потрапляючи на сприйнятливі ділянки деревини.

Від цього патогену найбільше страждають косточкові культури, такі як слива, вишня, абрикос та персик. Яблуні також знаходяться в групі ризику, особливо при наявності великих ран після обрізки.

Гриб завдає шкоди деревам будь-якого віку. Молоді дерева часто гинуть через стрімке поширення токсинів, тоді як старі дерева поступово виснажуються, втрачаючи здатність до плодоношення.

Вредоносність полягає не лише в зовнішньому пошкодженні, але й у внутрішньому руйнуванні деревини, що робить гілки ламкими. Це створює загрозу обламування при сильному вітрі або під вагою врожаю.

Масове зараження в саду призводить до втрати значної частини врожаю та погіршення якості плодів, що робить вирощування певних сортів економічно недоцільним.

Системна дія гриба на організм дерева практично незворотна, тому при сильному ступені ураження єдиним виходом залишається видалення та повна утилізація хворого дерева.

Найбільш помітний симптом — поява «молочного блиску» на листі. Поверхня листка стає сріблясто-білою через накопичення повітря в клітинах під епідермісом, що відшаровується.

На початкових етапах симптоми можуть спостерігатися лише на окремих гілках, проте згодом хвороба поширюється на всю крону, викликаючи в’янення та опадання листя.

На зрізі уражених гілок можна побачити характерне потемніння деревини (коричневе або буре забарвлення), що свідчить про глибоке проникнення грибниці та руйнування клітинних стінок.

Після відмирання гілок або всього дерева на поверхні кори з’являються характерні плодові тіла гриба. Вони стають яскраво-фіолетовими під час дощів, що є діагностичною ознакою виду.

Рослини з ознаками ураження виглядають пригніченими, з уповільненим приростом, а в зимовий період такі гілки легше підмерзають через втрату природної стійкості.

Головний метод боротьби — профілактика. Важливо мінімізувати кількість ран на деревах і проводити обрізку лише в суху погоду, обов'язково замазуючи місця зрізів садовим варом.

Виявлені уражені гілки необхідно вирізати, захоплюючи здорову тканину, та негайно спалювати. Не можна залишати в саду залишки мертвої деревини, яка може стати базою для гриба.

Підтримка високого рівня агротехніки, зокрема збалансоване живлення та вчасний полив, сприяє зміцненню захисних бар’єрів рослин та їх опірності до проникнення інфекції.

Використання фунгіцидів під час обрізки та періодична обробка садів препаратами міді дозволяють суттєво зменшити ризик зараження через свіжі рани.

• Регулярна дезінфекція секаторів після кожного дерева.
• Використання стійких до молочного блиску сортів плодових дерев.
• Своєчасне видалення відмерлої кори та зачищення старих ран на штамбах.