Сфероліна ожинова

Сфероліна ожинова (Sphaerulina rubi) є сумчастим грибом, що належить до родини Mycosphaerellaceae. Цей фітопатоген спеціалізується на ураженні ягідних культур родини Розові, зокрема малини та ожини.

В агрономічній практиці цей збудник частіше відомий за своєю безстатевою стадією Septoria rubi. Саме ця форма гриба викликає широковідоме захворювання — септоріоз або білу плямистість листя.

Гриб розвиває міцелій усередині тканин рослини-господаря. В процесі життєдіяльності патоген формує пікніди — крихітні плодові тіла у вигляді чорних крапок, у яких дозрівають конідії для розповсюдження інфекції.

Перезимовує гриб у формі грибниці або пікнід на опалому листі, сухих пагонах та в ґрунті. Весняні дощі сприяють вивільненню спор та їх потраплянню на молоді органи рослин, що запускає цикл хвороби.

Оптимальними умовами для розвитку сфероліни є тепла погода з високою вологістю повітря та частими опадами. У загущених насадженнях інфекція поширюється значно швидше через відсутність нормальної аерації крони.

Головними культурами, які зазнають шкоди від цього збудника, є малина та ожина. Патоген вражає практично всі наземні органи, включаючи листя, стебла, черешки та плодоніжки.

Наслідком зараження є передчасне всихання та опадання листя, що призводить до значного зниження інтенсивності фотосинтезу. Рослина втрачає енергію, стає вразливою до морозів та погано готується до зими.

Ураження стебел супроводжується появою глибоких тріщин, через що пагони втрачають механічну міцність і нерідко гинуть. Це суттєво зменшує площу продуктивної площі куща у наступному сезоні.

Врожайність при сильному розвитку хвороби падає критично. Ягоди на хворих кущах часто дрібнішають, втрачають соковитість або розвиваються деформованими, що робить їх непридатними для продажу.

Тривале перебування гриба на ділянці без належного догляду призводить до хронічного виснаження плантації. Це скорочує термін експлуатації малинника та робить вирощування ягід збитковим.

Перші ознаки ураження стають помітними наприкінці весни або на початку літа. На листках з’являються дрібні плями, які спочатку мають червоно-бурий колір, а згодом світлішають у центрі.

Характерною особливістю є наявність вузької темної облямівки навколо білої плями. На поверхні таких плям добре помітні дрібні чорні крапки — це пікніди гриба, що активно розвиваються у тканинах.

На стеблах патоген формує темні розмиті плями, які при подальшому розвитку гриба можуть призводити до розтріскування кори. Такі пошкодження стають воротами для інших хвороб та шкідників.

Черешки листків, уражені сфероліною, передчасно жовтіють і скручуються. У важких випадках спостерігається масовий листопад, що оголює пагони посеред літа, позбавляючи рослину необхідного живлення.

Візуальна діагностика базується на виявленні типової плямистості. Своєчасний моніторинг дозволяє виявити хворобу на початковому етапі та попередити масштабне зараження всієї плантації.

Система захисту базується на поєднанні агротехнічних заходів та хімічної обробки. Головним завданням є мінімізація джерел інфекції, що зимують на ділянці.

Восени необхідно проводити ретельне збирання та спалювання опалого листя, у якому гриб зберігається протягом зими. Видалення та спалювання уражених пагонів також є обов’язковим для оздоровлення посадок.

Важливо забезпечити вільну циркуляцію повітря шляхом правильного формування кущів та видалення зайвої порослі. Контроль бур’янів також сприяє зменшенню вологості навколо кущів малини.

Хімічні методи передбачають застосування фунгіцидів на основі міді на початку вегетації. В період активного росту можливе використання системних препаратів для зупинки поширення міцелію.

• Санітарна обрізка та видалення хворих частин.
• Використання стійких до септоріозу сортів.
• Підтримка оптимальної густоти насаджень.
• Профілактичне обприскування фунгіцидами.