Сфероліна рису

Сфероліна рису (лат. Sphaerulina oryzina) — це аскоміцетний гриб, який є збудником вузької бурої плямистості листя рису. Патоген спеціалізується на ураженні посівів цієї культури.

Життєвий цикл гриба включає стадію конідій (раніше класифікувалася як Cercospora oryzae) та стадію сумчастого спороношення, що розвивається на рослинних рештках.

Гриб здатний тривалий час виживати в ґрунті та на залишках соломи, забезпечуючи первинне джерело інфекції для наступних посівних сезонів.

Розмноження патогена відбувається шляхом розповсюдження конідій вітром та краплями дощу на здорові тканини рослин під час вегетації.

Для швидкого поширення інфекції грибу потрібні умови помірної температури (20–28°C) та висока відносна вологість, особливо в період наливу зерна.

Основним об'єктом ураження є рис (Oryza sativa). Хвороба поширена в усіх основних регіонах вирощування цієї культури, де переважає вологий клімат.

Патоген вражає листя, стебла, листові піхви та волоті. Найбільш вразливими є дорослі рослини, особливо в період після цвітіння та дозрівання зерна.

Внаслідок ураження знижується інтенсивність фотосинтезу через руйнування хлорофілу в тканинах листка, що призводить до раннього старіння рослини.

Пошкодження волотей перешкоджає нормальному наливу зерна, що спричиняє появу щуплих, дрібних зерен з низькими показниками якості.

Економічна шкода проявляється у зниженні валового збору врожаю та погіршенні виходу товарного зерна після обробки на рисозаводах.

Перші симптоми виглядають як вузькі лінійні плями коричневого кольору, які орієнтовані вздовж жилок листка, що є характерною ознакою захворювання.

З часом центральна частина плями стає сірувато-білою, проте навколо неї часто зберігається вузька хлоротична або темно-червона облямівка.

За умов високої вологості на плямах з'являється характерний оливково-сірий наліт, який складається з мас конідій гриба-збудника.

При сильному ураженні плями зливаються, охоплюючи значні ділянки поверхні листа, що призводить до повного пожовтіння та відмирання листкової пластини.

На волотях симптоми проявляються у вигляді темних некротичних плям на колоскових лусках, що часто призводить до їх стерильності або недорозвиненості.

Ефективний захист починається з вибору стійких сортів, які мінімізують ризик розвитку епіфітотій навіть у сприятливі для гриба роки.

Агротехнічні заходи включають ретельну зяблеву оранку для закладення рослинних решток, на яких зберігаються структури виживання гриба.

Важливо уникати надмірного внесення азотних добрив, оскільки це стимулює надмірний ріст рослин і підвищує їх вразливість до інфекцій.

Хімічний контроль включає застосування фунгіцидів у фази кущення та початку виходу в трубку при виявленні перших ознак плямистості.

• Використання здорового посівного матеріалу.
• Дотримання просторової ізоляції між полями.
• Використання рекомендованих фунгіцидів широкого спектру.
• Моніторинг фітосанітарного стану посівів.