Сферопсидна гниль

Збудник розвивається у тканинах рослин, утворюючи чорні дрібні плодові тіла — пікніди. Саме в них формуються конідії, які забезпечують поширення патогена протягом усього вегетаційного періоду.

Цей фітопатоген є надзвичайно стійким до несприятливих умов середовища, що дозволяє йому успішно зимувати в ураженій корі та рослинних рештках.

Діагностика захворювання базується на візуальному виявленні характерних чорних крапок на уражених органах рослин, які є виходом пікнід гриба на поверхню.

Гриб здатний вражати не лише плоди, а й деревину, що робить його причиною серйозних некротичних процесів у багаторічних насадженнях.

Найбільше від сферопсидної гнилі страждають яблуні та груші. Хвороба вражає всі надземні частини дерева, включаючи листя, суцвіття, плоди та кору стовбурів.

Ураження плодів проявляється у вигляді сухої гнилі, яка поступово поширюється, викликаючи муміфікацію плода. Шкірка набуває темного кольору і вкривається спороношенням.

На корі гілок та штамбів розвивається чорний рак. Кора стає чорною, ніби обвугленою, розтріскується та відшаровується, що призводить до відмирання цілих гілок.

Листя покривається бурими плямами, що поступово зливаються, викликаючи передчасне всихання та листопад, що критично знижує фотосинтетичну активність дерева.

Пошкодження генеративних органів (квіток та зав’язі) призводить до втрати врожаю ще на ранніх етапах його формування.

Первинне зараження відбувається навесні, коли при підвищенні вологості повітря та температури спори звільняються з пікнід, що перезимували.

Весняні дощі сприяють поширенню інфекції на молоді листки та квіти. Найбільш активний розвиток хвороби спостерігається під час вологої та теплої погоди.

Влітку, особливо в період дозрівання плодів, гриб активно поширюється через механічні пошкодження шкірки плодів та пошкодження, завдані шкідниками.

Восени процес зараження продовжується, а гриб накопичує інфекційний запас у корі та плодах, що залишилися в саду або на деревах.

Зимує гриб у вигляді міцелію в уражених тканинах дерева та у вигляді пікнід на опалому листі та муміфікованих плодах, чекаючи весняного потепління.

Першою ознакою ураження є поява втиснутих плям на плодах, які швидко темніють і стають джерелом спороношення гриба.

При ураженні кори спостерігається утворення темних некротичних плям, які з часом розростаються і призводять до тріщин та руйнування камбію.

Наявність чорних дрібних крапок (пікнід) на поверхні уражених ділянок є класичним симптомом, що відрізняє цей патоген від інших гнилей.

Уражені гілки виглядають слабкими, листя на них передчасно жовтіє, а сама деревина згодом стає крихкою та чорною.

• Темні втиснуті плями на плодах
• Поява чорних пікнід на уражених органах
• Тріщини та відшарування кори
• Муміфікація плодів
• Передчасне опадання листя та зав’язі

Головним заходом контролю є агротехнічна гігієна саду: видалення та спалювання всіх уражених частин дерева, а також збір муміфікованих плодів після збору врожаю.

Обрізку хворих гілок слід проводити з обов'язковим дезінфікуванням інструментів та місць зрізів мідьвмісними препаратами або садовим варом.

Необхідно підтримувати високий рівень агротехніки, забезпечуючи оптимальний полив та живлення, щоб підвищити імунний статус дерев.

Хімічний захист передбачає обробку саду фунгіцидами (на основі міді, системними препаратами) у критичні фази розвитку: до цвітіння та після нього.

Захист від шкідників є обов'язковою складовою, адже рани від комах стають прямими шляхами для проникнення інфекції в тканини дерева.