Пилляста сажка сорго

Як представник базидіоміцетів, гриб розвивається системно всередині стебла. Інфекція не проявляється візуально до того моменту, поки рослина не сформує генеративні органи.

Джерелом інфекції є теліоспори, які накопичуються на поверхні насіння або зберігаються у ґрунті. Проростання спор відбувається одночасно з розвитком насінини культури.

Зараження відбувається через проникнення інфекційної гіфи в тканини паростка, після чого гриб поширюється в усі частини рослини, не пошкоджуючи їх структури до фази викидання волоті.

Біологічний цикл патогена суворо синхронізований з фенологією сорго, що робить його вкрай небезпечним при використанні неякісного насіннєвого матеріалу.

Шкодочинність полягає в перетворенні репродуктивних органів сорго на спорову масу. Зерно в метелці повністю заміщується грибницею і спорами патогена.

Це призводить до зниження врожайності зерна до критичних рівнів. Поражені рослини не здатні давати товарну продукцію, що значно знижує прибутковість вирощування.

Окрім втрати зерна, відбувається виснаження самої рослини, яка витрачає ресурси на підтримку розвитку патогена, що часто призводить до недорозвинення стебел.

Забруднення врожаю спорами знижує його якісні показники, роблячи непридатним для тривалого зберігання через ризик подальшого поширення інфекції.

У виробничих масштабах навіть невеликий відсоток уражених рослин вимагає проведення додаткових заходів очищення насіння, що підвищує собівартість продукції.

Найбільш помітні симптоми з'являються під час фази викидання волоті. Замість нормального суцвіття утворюються подовжені мішечки, заповнені чорним споровим порошком.

Оболонки мішечків доволі тонкі й при дозріванні швидко руйнуються, вивільняючи величезну кількість спор, що розносяться вітром на великі відстані.

Заражена рослина часто має пригнічений вигляд, виглядає більш низькою, ніж здорові екземпляри, і може бути дещо кущистою через реакцію на системну інфекцію.

Візуально розпізнати хворобу легко: чорний колір волоті різко контрастує зі здоровими золотавими або світлими частинами посіву в період дозрівання.

Наявність "пилу" (спор) на листі та стеблах навколишніх рослин є вторинною ознакою, що вказує на інтенсивне поширення патогена в полі.

Основою захисту є обов’язкове протруювання насіння фунгіцидами системної дії перед посівом. Це дозволяє гарантовано вбити інфекцію, що знаходиться на оболонці зерна.

Використання високоякісного насіннєвого матеріалу, очищеного від домішок та спор, є критично важливим для запобігання поширенню сажки.

Агротехнічні заходи, такі як дотримання оптимальних строків посіву, допомагають рослинам швидко пройти критичну стадію, коли вони вразливі до зараження.

Важливо впроваджувати сівозміни, що переривають цикл накопичення інфекції в ґрунті, а також обирати для посіву стійкі до хвороб гібриди селекції.

• Протруювання посівного матеріалу.
• Використання стійких гібридів сорго.
• Своєчасне знищення бур'янів-резерваторів.
• Дотримання сівозміни.