Склероціальна гниль стебла рису

Збудником хвороби є гриб Sclerotium oryzae (телеоморфа Magnaporthe salvinii). Він належить до царства Fungi, класу Ascomycetes. Патоген є факультативним паразитом, що успішно зимує в ґрунті у вигляді склероціїв.

Склероції мають чорне забарвлення, дуже дрібні за розміром і здатні виживати у несприятливих умовах протягом декількох років. Під час затоплення рисових чеків вони піднімаються на поверхню води.

Процес інфікування починається, коли склероції контактують з нижніми частинами рослин рису. При наявності сприятливих умов — високої температури (25–30°C) та вологості — гриб починає активно колонізувати тканини.

Поширення міцелію відбувається всередині стебла, що призводить до руйнування клітинних стінок. Оптимальні умови для розвитку патогену часто створюються в загущених посівах з порушеним режимом аерації.

Надмірне азотне живлення значно підвищує сприйнятливість рису до інфекції, оскільки стінки стебла стають менш стійкими до ферментативного розщеплення грибом.

Основним господарем патогену є рис (Oryza sativa). Хвороба поширена в багатьох регіонах вирощування рису, спричиняючи суттєве зниження маси тисячі зерен та якості врожаю.

Пошкоджені рослини стають ламкими, що призводить до масового вилягання посівів перед збиранням. Це не лише знижує вихід зерна, але й ускладнює механізоване збирання врожаю.

На початкових етапах розвитку інфекції на листових піхвах, що знаходяться поблизу рівня води, з’являються подовжені темні плями з сіруватим відтінком. З часом вони темнішають.

Якщо розрізати стебло ураженої рослини, можна помітити руйнування внутрішньої паренхіми та наявність великої кількості дрібних чорних склероціїв, які повністю заповнюють порожнину стебла.

Контроль хвороби базується на комплексному підході. Важливе значення має знищення джерел інфекції шляхом ретельної обробки ґрунту та дотримання сівозміни.

• Використання стійких до вилягання та патогенів сортів рису.
• Оптимізація режиму зрошення з періодичним просушуванням чеків.
• Збалансоване внесення добрив з високою часткою калію.
• Хімічний захист полів системними фунгіцидами у період інтенсивного росту.