Червона плямистість сливи

Гриб розвивається в тканинах листка, де формує свої плодові тіла у вигляді строми. Його життєвий цикл нерозривно пов'язаний із опалим листям, у якому патоген зимує.

Міцелій гриба проникає в листок, викликаючи гіпертрофію тканин та зміну їхнього кольору на яскраво-червоний. Це призводить до порушення нормальних фізіологічних процесів дерева.

Діагностика хвороби проводиться шляхом візуального огляду листя. Захворювання легко ідентифікувати за характерними яскравими плямами на верхній частині листкової пластинки.

Для поширення гриба необхідні умови підвищеної вологості, особливо під час весняних дощів, коли аскоспори звільняються зі строми і розносяться вітром на здорові дерева.

Основною жертвою інфекції є звичайна слива та алича. Хвороба є небезпечною для промислових садів, оскільки здатна швидко поширюватися за сприятливих погодних умов.

Наслідком зараження є передчасне опадання листя, що послаблює дерево перед настанням зими. Це призводить до поганої підготовки рослини до періоду спокою.

Через зниження інтенсивності фотосинтезу дерева закладають менше генеративних бруньок, що безпосередньо впливає на врожайність наступного сезону.

Сильне ураження знижує морозостійкість культури. Це часто призводить до підмерзання молодих пагонів та скелетних гілок у зимовий період, що скорочує життя дерева.

Якість плодів при розвитку хвороби значно погіршується. Фрукти стають дрібними, втрачають цукристість і не мають товарного вигляду, що знецінює врожай.

Перші ознаки ураження з'являються наприкінці цвітіння сливи. На молодих листках виникають блідо-зелені плями, які згодом починають змінювати свій колір.

Влітку, у червні та липні, плями стають яскраво-червоними або оранжевими. Вони стають більш випуклими та щільними, що свідчить про активний розвиток грибниці.

Восени на опалому листі в місцях плям утворюються чорні крапки — це зимуючі строми гриба. У такому стані патоген очікує завершення зимових морозів.

Весняний період є критичним, оскільки саме в цей час зі строми вивільняються спори, що заражають листя нового врожаю. Цикл повторюється щороку.

Поширення спор триває до середини літа. Дощова погода сприяє інтенсивнішому виходу аскоспор і збільшує площу інфікування в саду.

На верхній поверхні листка з’являються округлі плями, які поступово збільшуються в розмірах. Тканина листка в цих місцях ущільнюється і трохи роздувається.

Колір плям поступово переходить від світло-жовтого до насиченого червоного, оранжевого або цегляного. Це головна візуальна ознака полістигмозу.

З нижнього боку листка плями менш виражені, але з часом можуть ставати темнішими. Пошкоджені тканини можуть з часом відмирати.

Листя, яке сильно уражене, починає передчасно жовтіти або червоніти цілком, після чого масово опадає. Це може статися навіть у розпалі літа.

• Яскраво-червоні плями на листі.
• Потовщення та випуклість тканини.
• Ранній листопад у саду.
• Загальне пригнічення росту дерева.

Обов'язковим заходом є ретельне прибирання та спалювання опалого листя, оскільки саме в ньому зберігається джерело інфекції на весь зимовий період.

Для хімічного захисту застосовують фунгіциди у фазі появи зеленого конуса та відразу після цвітіння. Ефективними є препарати на основі міді та системні триазоли.

Правильне формування крони шляхом обрізки сприяє кращій аерації. Це знижує вологість, що перешкоджає масовому розвитку грибкового міцелію.

Підтримання здоров'я дерева через збалансоване живлення допомагає рослині краще протистояти хворобі. Необхідно вчасно вносити калійні та фосфорні добрива.

При систематичному ураженні рекомендується проводити профілактичні обробки саду двічі на сезон, чергуючи препарати, щоб уникнути появи резистентних штамів гриба.