Фомопсис мигдалю

Збудник Phomopsis amygdali — це міцеліальний гриб, що належить до класу дейтероміцетів. Він широко розповсюджений у регіонах вирощування кісточкових культур.

Гриб утворює мікроскопічні плодові тіла — пікніди, які розвиваються всередині уражених тканин рослини. З них вивільняються конідії, що переносяться вітром, дощем або комахами.

Патоген характеризується тривалим періодом виживання у рослинних рештках. Навіть після опадіння гілок гриб може залишатися життєздатним протягом кількох сезонів.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з рівнем вологості. Оптимальні умови для проростання спор — температура від +15 до +25 градусів та висока вологість.

Висока спеціалізація збудника дозволяє йому ефективно долати захисні бар'єри рослини, проникаючи через дрібні тріщини або рани у корі під час вегетації.

Фомопсис мигдалю спричиняє масове в'янення пагонів, що призводить до втрати значної частини крони та зниження врожайності.

Найбільшої шкоди завдається молодим саджанцям та плодовим деревам у періоди з надмірними опадами навесні, коли активується спороношення.

Інфекція впливає на якість плодів, роблячи їх непридатними для реалізації та тривалого зберігання через розвиток гнилі.

Хвороба послаблює імунітет дерева, роблячи його вразливим до вторинних інфекцій та несприятливих зимових умов.

Тривале ураження призводить до виснаження поживних речовин, що зрештою знижує життєздатність цілих плантацій мигдалю.

На пагонах з'являються коричневі виразки, які з часом охоплюють гілку по колу, спричиняючи її повне всихання.

У місцях ураження кора змінює колір, стає сухою та схильною до розтріскування, на ній чітко видно дрібні чорні крапки — пікніди.

Листя на хворих гілках жовтіє, скручується і передчасно опадає, що призводить до порушення процесу фотосинтезу.

Плоди вкриваються темними плямами, які швидко поширюються, спричиняючи їх деформацію та загнивання на дереві.

При розрізі ураженої гілки спостерігається некроз деревини у вигляді темних смуг, що свідчить про системне поширення гриба судинною системою.

Профілактика включає видалення та спалювання всіх сухих та хворих частин дерева для знищення джерел інфекції.

Обробка дерев фунгіцидами повинна проводитися комплексно, особливо у фази набрякання бруньок та після цвітіння.

Використання стійких до хвороб сортів є пріоритетним методом у довгостроковій стратегії захисту мигдалевого саду.

• Внесення збалансованих доз добрив для зміцнення природного імунітету дерев.
• Обрізка крони для забезпечення доступу повітря та світла, що зменшує вологість.
• Захист від шкідників, які пошкоджують кору та сприяють проникненню спор гриба.

Регулярний огляд плантацій дозволяє вчасно локалізувати вогнище хвороби та запобігти її швидкому розповсюдженню на здорові дерева.