Фомоз буряків

Фомоз буряків — небезпечне захворювання, збудником якого є сумчастий гриб Phoma betae. Патоген належить до родини Didymellaceae та є одним з найпоширеніших джерел інфекції на посівах цукрових, столових та кормових буряків.

Гриб зберігається в ґрунті, на рослинних рештках та в насінні. Основними формами розмноження є конідії (у пікнідах) та аскоспори (у перитеціях), що забезпечує грибу високу адаптивність.

Інфекція проникає в рослину через кореневу систему або надземні органи, викликаючи різноманітні патологічні процеси. Розвиток гриба сильно залежить від гідротермічних умов.

Міцелій гриба поширюється всередині тканин, руйнуючи клітинні структури та виділяючи токсини. Висока вологість повітря сприяє активному спороутворенню.

Для ідентифікації в лабораторних умовах використовують мікроскопіювання уражених тканин, де чітко виявляються грушоподібні або кулясті пікніди з безбарвними спорами.

Патоген вражає буряки протягом усього вегетаційного періоду, а також у період зберігання. Найбільшої шкоди завдає на початкових етапах розвитку сходів.

Хвороба проявляється у вигляді "коренеїда", що призводить до масової загибелі сходів. Це знижує густоту насаджень і, як наслідок, загальну врожайність коренеплодів.

На листках дорослих рослин утворюються плями, що зменшують фотосинтетичну поверхню. Це суттєво гальмує накопичення цукрів у коренеплодах.

Коренеплоди уражаються переважно в місцях механічних пошкоджень. Розвивається суха гниль, яка швидко поширюється в кагатах під час зимового зберігання.

Втрати врожаю можуть сягати 20–30% при сильному ураженні посівів, особливо у роки з надмірною кількістю опадів у другій половині літа.

Первинне зараження відбувається навесні під час проростання насіння. У цей період критичними є температура ґрунту та його зволоженість.

У літній період поширення інфекції відбувається спорами за допомогою дощу та вітру. Найбільша активність спостерігається при помірних температурах.

Осінь є часом переходу патогена на коренеплоди, де він починає активну фазу розвитку гнилі. Пошкоджені під час збирання коренеплоди стають «воротами» для гриба.

Взимку фомоз продовжує розвиватися в місцях зберігання, якщо температура перевищує рекомендовані норми. Патоген здатний рости навіть при температурі, близькій до 0°C.

Весь життєвий цикл тісно пов'язаний з вологою, тому роки з частими зливами є найбільш сприятливими для епіфітотійного розвитку хвороби.

Сходи при ураженні набувають коричневого кольору, їх корінець тоншає, що призводить до вилягання та швидкої загибелі рослин.

На листках виникають світло-бурі плями, які мають зональність. На поверхні таких плям добре помітні чорні крапки — пікніди збудника.

Уражені коренеплоди покриваються темними плямами, під якими м'якуш стає пробкоподібним та сухим. У запущених випадках утворюються порожнини, заповнені грибницею.

При сильному ураженні головки коренеплоду спостерігається передчасне відмирання серцевинних листків розетки.

Під час зберігання хвора тканина може поступово чорніти, а навколо неї утворюється зона з більш м'якої, але також інфікованої тканини.

Використання стійких гібридів є найбільш ефективним способом обмеження поширення патогена на промислових посівах.

Протруювання насіння фунгіцидами системної дії перед висівом надійно захищає сходи від коренеїда.

• Дотримання сівозміни з поверненням буряків на попереднє місце не раніше ніж через 3 роки.
• Глибока зяблева оранка для знищення заражених решток рослин.
• Контроль за щільністю посіву для запобігання надмірній вологості.

Обприскування посівів фунгіцидами у літній період дозволяє знизити рівень ураження листкового апарату та попередити розвиток гнилі на коренеплодах.

Мінімізація травмування коренеплодів при збиранні та підтримання належного температурного режиму в сховищах є запорукою тривалого зберігання.