Неоскиталідіум дімідіатум

Neoscytalidium dimidiatum — це патогенний гриб із відділу Ascomycota. Раніше його відносили до роду Scytalidium, проте сучасна систематика визначає його як самостійний вид у порядку Botryosphaeriales.

Це гриб із вираженим поліморфізмом, здатний утворювати різні типи спор, включаючи артроконідії. Колонії мають вигляд темного, часто майже чорного міцелію, що швидко розростається на поживних середовищах.

Патоген є анаморфною стадією гриба Nattrassia mangiferae. Його здатність до швидкого розмноження та витривалість роблять його небезпечним для багатьох культур.

Гриб має септований міцелій, який легко проникає в судини рослин, викликаючи їхню закупорку. Темні пігменти в клітинах гриба захищають його від ультрафіолетового випромінювання та пересихання.

Важливо пам'ятати, що Neoscytalidium dimidiatum також може бути патогенним для людей, викликаючи дерматологічні ураження, тому при роботі з інфікованим матеріалом слід дотримуватися правил безпеки.

Патоген уражає широкий спектр рослин, зокрема тропічні та субтропічні плодові дерева. Особливо часто він виявляється на манго, інжирі, цитрусових, авокадо та виноградній лозі.

Основна шкода полягає у системному ураженні деревини. Гриб руйнує провідну систему рослини, що призводить до порушення водного обміну та мінерального живлення.

Рослини, уражені цим патогеном, демонструють ознаки в'янення. Якщо інфекція переходить на головний стовбур, це часто призводить до загибелі всієї рослини протягом одного-двох сезонів.

У промислових садах гриб поширюється через інструменти для обрізки, перетворюючись на епіфітотійну загрозу, що значно знижує врожайність і якість плодів.

Молоді саджанці в розплідниках є найбільш вразливими до нападу N. dimidiatum. Інфекція може призвести до повної втрати посадкового матеріалу через відмирання кореневої системи та стовбура.

Розвиток гриба найбільш інтенсивно відбувається у жаркий період року. Оптимальна температура для проростання спор та росту міцелію становить від +25°C до +35°C.

Поширення конідій здійснюється повітряними потоками, дощовими краплями та через нестерильний садовий інструмент. Суха та спекотна погода не зупиняє розповсюдження спор, а навпаки, сприяє їхньому перенесенню.

Первинна інфекція зимує в уражених гілках, сухих рештках кори та ґрунті. З настанням тепла гриб активізується і виходить на поверхню у вигляді спорових мас.

Протягом вегетації вторинні зараження відбуваються постійно, якщо умови середовища сприяють високій активності гриба. Особливо небезпечними є періоди після проведення обрізки дерев.

У теплицях патоген може розвиватися цілий рік, якщо підтримується висока температура та вологість, що створює сприятливе середовище для постійного спороношення.

Типовими симптомами є некротичні плями на корі, які з часом перетворюються на відкриті виразки. У місцях ураження часто спостерігається виділення камеді (гоммоз).

На зрізах гілок помітно темне, майже чорне забарвлення деревини. Це вказує на глибоке проникнення міцелію в судини рослини та їхнє руйнування.

Верхівки гілок поступово в'януть, листя втрачає тургор, жовтіє і засихає. Навіть при рясному поливі рослина не відновлюється через неможливість транспортування води до листків.

На поверхні відмерлої кори формуються дрібні чорні пікніди, в яких дозрівають конідії. Це головне джерело поширення інфекції на сусідні здорові рослини.

Деревина, уражена грибом, стає ламкою і легко розсипається. При прогресуванні хвороби дерево повністю висихає, стаючи джерелом інокуляту для всієї ділянки.

Основним заходом захисту є радикальне видалення та спалювання всіх уражених частин дерев. Не залишайте в саду інфіковану деревину, оскільки вона є резервуаром хвороби.

Обов'язкова дезінфекція інструментів після кожного дерева. Використовуйте спиртові розчини, розчини гіпохлориту натрію або спеціальні фунгіцидні засоби для обробки лез.

Важливо уникати механічних пошкоджень стовбурів та гілок, оскільки гриб проникає в рослину саме через рани. Усі зрізи необхідно одразу обробляти садовим варом або фунгіцидами.

Профілактичне обприскування фунгіцидами мідної групи допомагає стримувати розвиток гриба. Обробки слід проводити в періоди, коли патоген найбільш активний.

Підтримка високого рівня агротехніки, зокрема правильний полив та внесення збалансованих добрив, підвищує імунітет рослин до ураження Neoscytalidium dimidiatum.