Нектрія киноварно-червона

Гриб розвивається як паразит, проникаючи в тканини через рани та механічні пошкодження. Його грибниця інтенсивно руйнує камбій, що призводить до швидкого відмирання кори та деревини під місцем ураження.

Життєвий цикл включає стадію утворення яскраво-червоних конідіальних подушечок, які з часом перетворюються на темні плодові тіла (перитеції). Це дозволяє грибу поширюватися на значні відстані за допомогою дощу та вітру.

Нектрія здатна тривалий час виживати в сапротрофній формі на опалих гілках, що робить її постійним джерелом небезпеки для культурних рослин. Найкращі умови для росту — підвищена вологість.

Цей мікроорганізм є індикатором ослабленого стану рослин. У здорових дерев з активним сокорухом він зустрічається рідше, проте при найменшому стресі гриб стає агресивним.

Основним наслідком життєдіяльності гриба є нектріозний некроз (туберкуляріоз). Хвороба вражає яблуню, грушу, сливу, вишню, а також ягідні кущі, такі як смородина та аґрус.

Ураження окремих гілок веде до їх поступового висихання. Якщо гриб досягає штамба дерева, можлива загибель всієї рослини за один-два сезони через порушення провідної системи.

Хвороба проявляється у вигляді ділянок кори, що відмерли. Через некроз потік поживних речовин блокується, тому верхівки пагонів або окремі гілки швидко в'януть і чорніють.

Зниження загальної продуктивності саду стає критичним при масовому ураженні. Якість плодів погіршується, а через слабкість дерева стають більш привабливими для інших шкідників.

Гриб особливо небезпечний для молодих саджанців та дерев, що постраждали від сонячних опіків або морозів, де кора вже має тріщини — вхідні ворота для інфекції.

Первинною ознакою зараження є поява на поверхні кори дрібних, яскраво-червоних наростів-подушечок. Це конідіальне спороношення патогена, що має вигляд крупинок макового зерна.

Кора в місці зараження змінює колір, стає коричневою або бурою. Уражені тканини підсихають, навколо них часто утворюються помітні тріщини або виразки.

На більш пізніх етапах на корі з'являються темні, майже чорні плодові тіла. Якщо зрізати частину кори, можна побачити під нею коричневу зону некрозу, що поширюється вглиб тканин.

Листя на хворих гілках починає жовтіти та опадати значно раніше за термін. Часто спостерігається часткове або повне відмирання пагонів під місцем розташування грибних подушечок.

• Яскраві червоні подушечки на корі.
• Відмирання та розтріскування кори.
• Почорніння і засихання гілок.
• Передчасне опадання листя.
• Коричнева зона некрозу під корою.

Боротьба з нектрією починається з регулярної санітарної обрізки. Хворі гілки необхідно негайно видаляти та спалювати, щоб виключити розповсюдження спор по ділянці.

Всі місця зрізів після обрізки повинні бути обов'язково дезінфіковані 3% розчином мідного купоросу та замазані садовим варом або спеціальною фарбою.

Профілактичні обприскування фунгицидами, що містять мідь, проводять ранньою весною до розпускання бруньок та пізньою осінню для створення захисного бар'єру.

Важливим заходом є своєчасне зафарбовування стовбурів вапном або садовою фарбою, що запобігає появі морозобоїн та сонячних опіків — основних місць проникнення гриба.

Підтримання високого рівня агротехніки, зокрема правильний полив та внесення добрив, дозволяє дереву краще протистояти розвитку інфекції та швидше загоювати рани.