Моніліоз плодових

Збудником плодової гнилі є гриб Monilinia fructigena, який належить до царства Гриби, відділу Аскоміцети. Це небезпечний фітопатоген, що вражає більшість плодових культур у садах.

Гриб розвивається у формі міцелію, який проникає в тканини плоду, виділяючи ферменти для їхнього руйнування. Поширення відбувається через конідіальне спороношення, що утворюється на поверхні уражених частин.

Цикл розвитку гриба тісно пов'язаний з вологими погодними умовами. Він зимує у формі грибниці в муміфікованих плодах, які залишилися в кроні дерева або опали на землю.

Навесні, при настанні тепла та підвищенні вологості, гриб починає активне спороношення. Спіри розносяться потоками повітря та краплями дощу, потрапляючи на молоді зав'язі.

Біологія патогена дозволяє йому активно розвиватися при температурі від +15°C до +25°C, що робить літні місяці періодом найвищої активності хвороби.

Основні культури, що піддаються нападу, включають яблуню, грушу, айву, сливу, вишню, черешню та абрикос. Хвороба може вражати як технічні, так і десертні сорти.

Шкодочинність гриба проявляється у масовому гнитті плодів перед збиранням врожаю. Без належного захисту втрати в саду можуть сягати критичних показників.

Гнилі плоди втрачають товарний вигляд та смакові якості. Крім того, гриб пошкоджує плодоніжки, що призводить до передчасного опадання врожаю.

Інфекція також сприяє послабленню дерева загалом, оскільки постійна наявність грибниці в тканинах забирає ресурси рослини на боротьбу з патогеном.

Після збирання врожаю гриб продовжує розвиватися у сховищах, перетворюючи здорові плоди на осередки гнилі при контакті з інфікованими екземплярами.

Перші прояви хвороби — це дрібні коричневі плями на шкірці плоду. Вони швидко розростаються, охоплюючи всю поверхню та заглиблюючись у м'якуш.

Найхарактернішим симптомом є поява концентричних кіл сіро-жовтих подушечок спороношення на уражених ділянках плоду.

Плоди поступово стають м'якими, соковитими, але згодом висихають, перетворюючись на чорні або темно-сині мумії, що зберігають форму протягом тривалого часу.

Інфекція може викликати некрози на квітках та молодих пагонах, що призводить до їхнього засихання, особливо у вогку погоду в період цвітіння.

Візуально сад виглядає пригніченим, а наявність муміфікованих плодів на гілках взимку є головним свідченням того, що в саду діє інфекційний фон.

Першочерговим заходом є регулярна санітарна чистка саду: видалення та спалювання всіх муміфікованих плодів, що залишилися після збору врожаю.

Важливо забезпечити правильну агротехніку: проріджування крони, видалення сухих гілок та боротьба зі шкідниками, які травмують шкірку плодів.

Застосування хімічних засобів захисту слід проводити за графіком, враховуючи фази розвитку дерев — перед цвітінням та після нього.

В період дозрівання рекомендується використовувати фунгіциди з коротким терміном очікування, щоб не допустити накопичення залишків препаратів у продукції.

• Обрізка дерев для забезпечення циркуляції повітря.
• Збір врожаю в суху погоду без пошкоджень плодів.
• Використання фунгіцидів контактної та системної дії.
• Дотримання карантинних заходів при закладці нового саду.