Лофодерміум Швейніца

Лофодерміум Швейніца (Lophodermium schweinitzii) — це сумчастий гриб, що належить до порядку Rhytismatales, який спеціалізується на ураженні хвойних рослин.

Біологічно цей організм класифікується як аскоміцет, здатний до паразитування в тканинах хвої, де він утворює спеціалізовані структури для розмноження.

Мікроскопічна будова гриба передбачає наявність гістеротеціїв — плодових тіл, що заглиблюються в епідерміс рослини-господаря.

Патоген має складну стратегію виживання, що дозволяє йому успішно поширюватися в умовах високої вологості завдяки аскоспорам.

Хоча він є представником великого роду Lophodermium, даний вид виділяється специфікою свого циклу розвитку та вимогами до середовища існування.

Основним господарем для цього патогена є сосна, причому особливу небезпеку він становить для молодих сіянців та саджанців у розплідниках.

Гриб руйнує тканини хвої, що призводить до припинення процесів фотосинтезу та передчасного відмирання хвоїнок на уражених гілках.

Пошкодження часто мають масовий характер, особливо в загущених посадках, де гриб швидко переходить з однієї рослини на іншу.

Уражені саджанці втрачають свою життєздатність, їх приріст суттєво зменшується, що негативно впливає на якість посадкового матеріалу.

Критична шкода проявляється у зниженні імунітету рослин, після чого вони стають легкою здобиччю для шкідників та інших збудників хвороб.

Інфекційний процес зазвичай розпочинається влітку або на початку осені, коли спори гриба потрапляють на здорову хвою.

Зима є періодом прихованого розвитку міцелію, під час якого гриб успішно виживає під шаром снігу при низьких температурах.

Навесні, з приходом тепла, активується формування плодових тіл, що призводить до появи видимих симптомів хвороби на хвоїнках.

Період спороношення безпосередньо залежить від погодних умов: тривалі опади та вологість повітря прискорюють розповсюдження патогена.

Повний цикл розвитку гриба є тривалим і вимагає постійного моніторингу насаджень протягом усього вегетаційного періоду.

Перші зовнішні ознаки включають зміну забарвлення хвої на блідо-жовте, що згодом переходить у коричневий колір.

На поверхні хвої можна помітити характерні чорні смуги, які є місцями закладання та розвитку плодових тіл патогена.

Уражена хвоя поступово засихає, скручується і опадає, що призводить до оголення пагонів у нижній та середній частинах крони.

При уважному огляді під збільшувальним склом можна розгледіти щілини в епідермісі хвої, крізь які виходять спори гриба.

• Зміна кольору хвої на бурий
• Наявність чорних поперечних ліній
• Передчасне опадання хвої
• Відмирання верхівкових бруньок
• Зрідження крони дерев

Важливим елементом контролю є забезпечення доброї аерації в розплідниках шляхом правильного вибору схем посадки та регулярного проріджування.

Необхідно проводити санітарне очищення ділянок від опалої хвої, де гриб зберігає свою життєздатність протягом тривалого часу.

Хімічний захист передбачає обробку фунгіцидами системної або контактної дії в періоди очікуваного масового спороношення гриба.

Зміцнення фізіологічного стану рослин за допомогою збалансованого живлення допомагає їм краще протистояти інфекції.

Моніторинг стану хвойних насаджень дозволяє виявити вогнища хвороби на ранніх етапах і вчасно розпочати карантинні чи лікувальні заходи.