Хускія рисова

Хускія рисова (лат. Khuskia oryzae) — це сумчастий гриб із родини Amphisphaeriaceae, що є збудником хвороб багатьох злакових культур.

Анаморфна стадія цього гриба відома в агрономії як Nigrospora oryzae, яка часто виявляється на полях як сапротроф, що переходить у патогенний стан.

Цей мікроорганізм морфологічно виділяється завдяки утворенню чорних, оксамитових спороношень, які щільно вкривають уражені тканини рослини в період спороутворення.

Гриб розмножується конідіями, які мають характерний чорний колір і блискучу поверхню, що дозволяє легко ідентифікувати збудника під мікроскопом.

Систематично патоген відноситься до класу Sordariomycetes і має високу здатність адаптуватися до різних екологічних ніш у межах посівів зернових культур.

Найбільшої шкоди гриб завдає посівам рису, викликаючи так званий нігроспороз, який призводить до значних втрат врожайності та погіршення якості зерна.

Окрім рису, патоген вражає кукурудзу, пшеницю, сорго та просо, колонізуючи як надземні органи рослин, так і безпосередньо зернівки під час їх дозрівання.

На кукурудзі гриб спричиняє гниль качанів, що супроводжується руйнуванням внутрішніх тканин та зниженням харчової цінності вирощеної продукції.

Ураження насіння призводить до зниження енергії проростання та схожості, що стає причиною зрідженості посівів на наступний рік при використанні зараженого насіннєвого матеріалу.

Гриб також здатний продукувати мікотоксини, що робить уражений врожай непридатним для використання в харчових цілях та тваринництві без додаткової очистки.

Активне поширення конідій патогена відбувається у другу половину вегетації, коли наступає фаза дозрівання зерна та вологість повітря стає достатньо високою.

Підвищення температури повітря до 25–30 градусів за Цельсієм у поєднанні з частими опадами сприяє масовому зараженню метелок рису та качанів кукурудзи.

У сховищах гриб продовжує розвиватися, якщо вологість зерна перевищує допустимі норми, що створює ризик масового псування зернової маси під час тривалого зберігання.

Перезимовує гриб у формі міцелію та хламідоспор, які залишаються життєздатними на рослинних рештках у ґрунті до наступного сезону.

Первинне зараження нових посівів зазвичай відбувається через конідії, що переносяться вітром із залишків минулорічного врожаю, які не були вчасно переорані.

Першою ознакою захворювання є поява помітного чорного нальоту на метелках рису, який з часом стає більш вираженим через розростання грибниці.

Зернівки стають крихкими, набувають сірого або чорного забарвлення і часто деформуються, що легко виявити при візуальному огляді під час жнив.

У кукурудзи ознаки ураження проявляються у вигляді чорного порошистого нальоту в місцях кріплення зернівок до качана, що свідчить про глибоке проникнення гриба.

На ранніх стадіях інфекції рослини можуть виглядати пригніченими, з передчасним пожовтінням або некрозом окремих ділянок листяної пластинки.

• Почорніння метелок та колосся.
• Сажистий наліт на поверхні зерна.
• Втрата ваги та щільності зернівки.
• Порушення цілісності оболонок насіння.

Основним методом контролю є якісна обробка ґрунту, спрямована на знищення джерел інфекції — післяжнивних решток, де гриб накопичує свій інокулюм.

Дотримання сівозміни з чергуванням зернових культур з культурами, які не є господарями для даного гриба, дозволяє суттєво зменшити інфекційний фон на полі.

Використання фунгіцидних протруйників насіння забезпечує захист молодих паростків від ранньої інфекції та сприяє дружнім сходам культури.

Важливо своєчасно збирати врожай, щоб мінімізувати час перебування зерна в умовах підвищеної вологості, які сприяють розмноженню патогена.

В складських умовах необхідно контролювати режим аерації та вологості зернової маси, щоб запобігти розвитку грибниці під час тривалого зберігання.