Мозаїка блекоти

Збудником хвороби є Henbane mosaic virus (HMV) — представник роду Potyvirus родини Potyviridae. Це фітопатогенний вірус з одноланцюговою РНК, який уражує широкий спектр культурних та дикорослих рослин з родини пасльонових.

Вірус представлений ниткоподібними гнучкими частинками завдовжки близько 700–800 нм. Він характеризується високою мінливістю, що ускладнює селекцію стійких сортів сільськогосподарських культур.

Основним методом ідентифікації в польових умовах є візуальний огляд, проте для точного визначення виду вірусу необхідно проведення лабораторної імуноферментної діагностики (ІФА) або ПЛР-аналізу.

Систематично вірус тісно пов'язаний з іншими представниками групи Y-вірусів картоплі, що зумовлює схожість їх епіфітотіології та механізмів передачі в агроекосистемах.

Патоген зберігається в багаторічних бур'янах з родини пасльонових, які слугують первинним резервуаром інфекції на початку вегетаційного періоду.

Мозаїка блекоти уражує переважно представників родини Solanaceae. До групи ризику входять картопля, томати, перець, баклажани, а також лікарська культура блекота чорна.

Вірус здатний інфікувати декоративні види рослин, які виступають у ролі латентних носіїв та сприяють накопиченню інфекційного фону на ділянці.

Шкодочинність проявляється у пригніченні фізіологічних процесів фотосинтезу та дихання, що веде до значної втрати товарної якості продукції та зниження загальної врожайності.

У уражених рослин уповільнюється ріст і розвиток генеративних органів, що часто призводить до передчасного опадання квіток або зав'язей, особливо при стресових погодних умовах.

У деяких випадках інфекція призводить до деформації плодів та бульб, роблячи їх непридатними для тривалого зберігання або реалізації як товарної продукції.

Інфекційний цикл починається навесні, коли вірус переноситься з зимуючих вогнищ на молоді культурні рослини за участю комах-переносників.

Основними векторами вірусу є різні види попелиць, які переносять частинки патогену неперсистентним способом — вірус зберігається в ротовому апараті комахи короткочасно.

Активне поширення захворювання спостерігається у періоди масового льоту попелиць, що часто корелює з теплими та помірно вологими погодними умовами в середині літа.

Вторинне зараження відбувається протягом усього вегетаційного періоду при переміщенні крилатих особин попелиць із заражених рослин на здорові в межах поля або сусідніх ділянок.

Розвитку епіфітотій сприяють висока щільність посадок та відсутність заходів зі знищення бур'янів по периметру сільськогосподарських угідь.

Найбільш характерним симптомом є виникнення мозаїчного малюнка на листках, який проявляється чергуванням світло-зелених та темно-зелених плям.

Нерідко спостерігається деформація листкової пластинки, що супроводжується скручуванням країв або гофрованістю, що різко знижує площу асиміляційної поверхні.

• Пожовтіння жилок листка (хлороз).
• Наявність некротичних плям або смуг на стеблах.
• Карликовість та загальна затримка росту куща.
• Зниження маси плодів та погіршення їх смакових якостей.

У разі раннього зараження рослини виглядають хлоротичними, їх розвиток майже зупиняється, що призводить до загибелі або повної стерильності квіток.

Симптоматика може варіюватися залежно від сорту рослини, віку зараження та екологічних умов, іноді набуваючи прихованого (латентного) характеру.

Стратегія захисту базується на використанні безвірусного насіннєвого матеріалу та вирощуванні стійких сортів, якщо такі доступні в даному регіоні.

Необхідно проводити регулярну боротьбу з попелицями за допомогою інсектицидів, що допомагає знизити рівень вторинного поширення інфекції всередині посівів.

Найважливішим агротехнічним заходом є знищення резерваторів інфекції — багаторічних бур'янів родини пасльонових, особливо блекоти та пасльону чорного.

Рекомендується дотримання просторової ізоляції між новими посадками та старими ділянками, де раніше відзначалися прояви вірусних захворювань.

У процесі догляду за рослинами слід уникати механічних пошкоджень, оскільки вірус може переноситися контактним шляхом під час обрізки, пасинкування або збору врожаю.