Гапалосферія деформанс

Біологічно цей мікроорганізм розвивається як облігатний паразит, використовуючи поживні речовини квіток та плодів для власного циклу розвитку. Його активність починається з моменту формування бутонів на рослині.

Гриб зберігається протягом несприятливого сезону у вигляді спор або міцелію на залишках уражених частин рослин, що лежать під кущами або на них.

Життєвий цикл тісно пов'язаний з температурним режимом та рівнем вологості повітря. Оптимальні умови для спороношення виникають у періоди частих опадів під час цвітіння малини.

Міцелій патогена проникає глибоко в тканини, змінюючи фізіологічні процеси розвитку насіннєвих зачатків, що й призводить до зовнішньої зміни форми плоду.

Головним об'єктом ураження виступає малина (Rubus idaeus). Гриб викликає серйозні морфологічні зміни, які негативно впливають на товарні та смакові якості продукції.

Уражені ягоди стають дрібними, асиметричними та втрачають свою природну форму. Часто плоди стають «вузлуватими» або деформованими через нерівномірний розвиток окремих кістянок.

Окрім зміни форми, патоген спричиняє розсипчастість ягід, що робить їх непридатними для транспортування та тривалого зберігання після збору врожаю.

Шкодочинність проявляється у значному зниженні кількісних показників урожаю, оскільки велика частка ягід не досягає стандартного розміру та маси.

Економічний збиток фермерських господарств зростає через необхідність додаткової сортувальної роботи або повну відмову від збору врожаю на сильно заражених ділянках.

Симптоми захворювання стають візуально помітними під час дозрівання ягід. Ознаки зараження локалізуються на плодах, які виглядають викривленими та недорозвиненими.

При огляді можна помітити нерівномірне забарвлення плодів, де окремі ділянки залишаються твердими або передчасно засихають, не набравши соку.

За умов підвищеної вологості на поверхні деформованих кістянок з’являється слабкий наліт, який є масовим скупченням спор збудника для подальшого розповсюдження.

Цветоложе уражених плодів може бути деформованим, що нерідко призводить до передчасного опадання ще недозрілих ягід з плодоніжки.

На відміну від хвороб листя, Hapalosphaeria deformans майже не впливає на вегетативну частину пагонів, тому кущі зовні виглядають здоровими, що ускладнює своєчасну діагностику.

Боротьба з патогеном базується на комплексному підході, що включає агротехнічні заходи та профілактичні обробки фунгіцидними препаратами.

Найважливішим кроком є санітарне очищення ділянки: видалення та спалювання всіх уражених ягід, а також осіннє прибирання рослинних залишків, де зимує гриб.

Для зменшення ризику зараження рекомендується проріджування кущів малини для покращення аерації, що мінімізує накопичення вологи, необхідної грибу.

Обприскування фунгіцидами слід проводити превентивно, на етапі бутонізації та після закінчення масового цвітіння, щоб попередити проростання спор.

• Використання стійких до патогенів сортів малини у промислових насадженнях.
• Регулярний контроль стану плантації у фазі цвітіння та зав’язування плодів.
• Уникнення загущення посадок для кращого просихання пагонів після дощу.