Гіньярдія мангова

Гіньярдія мангова (Guignardia mangiferae) — це грибковий патоген, що належить до відділу Аскомікоти. Його класифікують як ендофіт, що за сприятливих умов проявляє патогенні властивості та викликає некротичні ураження тканин рослин.

Життєвий цикл гриба включає стадію телеоморфи, коли утворюються псевдотеції, та анаморфу (Phyllosticta capitalensis), для якої характерна поява пікнід — мікроскопічних чорних тіл зі спорами.

Морфологічно гриб визначається за наявністю гіалінових конідій, що формуються всередині пікнід. Це мікроскопічне дослідження є основним стандартом для підтвердження діагнозу в лабораторних умовах.

Культура на поживних середовищах зазвичай росте у вигляді міцеліального нальоту, колір якого варіюється від білого до темно-сірого або зеленуватого залежно від складу субстрату.

Висока біологічна пластичність дозволяє патогену тривалий час існувати в тканинах господаря, не проявляючи симптомів, що ускладнює своєчасну діагностику зараження.

Основним господарем є манго (Mangifera indica), проте ареал ураження включає багато інших тропічних видів, таких як кава та деякі декоративні рослини, що значно розширює коло господарів.

Хвороба вражає листя, пагони, суцвіття та плоди, що завдає комплексних збитків сільськогосподарським підприємствам та знижує загальну продуктивність насаджень.

Ураження плодів призводить до появи косметичних дефектів та подальшого гниття, що робить врожай непридатним для реалізації та тривалого зберігання на складах.

При ураженні квіток спостерігається масове скидання зав'язі, що є критичним фактором для зниження врожаю, особливо в періоди з підвищеною вологістю повітря.

Пошкоджені гілки втрачають тургор і поступово відмирають, що призводить до деформації крони дерева та виснаження його резервних поживних речовин.

Початкові ознаки хвороби проявляються як невелика плямистість на листковій пластинці, яка має коричневий або темно-сірий колір і часто оточена світлою облямівкою.

Прогресування хвороби супроводжується появою дрібних чорних крапок (пікнід) на поверхні некротичних плям, що є безпомилковим візуальним симптомом для досвідченого агронома.

На плодах спостерігаються вдавлені плями, які можуть збільшуватися в розмірах, перетворюючись на вогнища гниття під час транспортування або зберігання зібраної продукції.

Зараження молодих пагонів призводить до появи некротичних смуг та виразок, які з часом можуть призвести до переломів та повної загибелі верхівкових частин рослини.

Масове опадання листя спостерігається під час епіфітотій, коли хвороба вражає більшу частину листового апарату дерева, послаблюючи його фотосинтетичні функції.

Агротехнічні заходи мають першочергове значення: видалення інфікованих частин рослин та правильна обрізка, що сприяє кращому провітрюванню крони та зниженню вологості.

Хімічний захист передбачає обприскування дерев фунгіцидами на основі міді або системними препаратами у критичні фази розвитку рослини, такі як період цвітіння та формування зав'язі.

Необхідно суворо дотримуватися графіка обробок, оскільки спори гриба легко переносяться краплями дощу та вітром, швидко поширюючись на сусідні здорові дерева.

Важливо забезпечити збалансоване внесення добрив, оскільки надлишок азоту може стимулювати надмірний ріст м'яких тканин, які легше уражаються патогеном.

• Систематична санітарна обрізка.
• Застосування фунгіцидів із різними механізмами дії.
• Використання стійких до патогенів сортів та клонів.