Гломерела бавовникова

Гломерела бавовникова (Glomerella gossypii) — це сумчастий гриб, що належить до порядку Phyllachorales. Його безстатева стадія відома як Colletotrichum gossypii, що є класичним збудником антракнозу — хвороби, яка завдає величезної шкоди плантаціям бавовнику в усьому світі.

Патоген формує в тканинах рослин ацервули, у яких утворюється маса конідій. Саме ці спори відповідають за поширення інфекції в посівах протягом усього періоду активного росту культури.

Гриб здатний зберігатися на зараженому насінні, рослинних рештках у ґрунті та на бур'янах, що належать до родини мальвових. Це робить його надзвичайно стійким у навколишньому середовищі.

Інфекційний процес починається з проростання конідій, після чого утворюється спеціальна структура — аппресорій, що допомагає гіфам проникнути всередину тканин господаря через епідерміс.

В лабораторних умовах ідентифікація проводиться шляхом мікроскопічного дослідження ацервул та аналізу культуральних ознак гриба на поживних середовищах, де він виглядає як колонія з рясним спороношенням.

Основною рослиною-господарем є бавовник (Gossypium spp.). Хвороба вражає рослину на всіх етапах органогенезу, починаючи з появи перших проростків і до повного дозрівання бавовняних коробочок.

Антракноз призводить до масової загибелі сходів, появи плям на листі, некрозу стебел та гниття волокна в коробочках. Це критично знижує врожайність та товарну якість сировини.

Пошкоджені коробочки передчасно відкриваються, а волокно в них стає ламким, тьмяним або повністю руйнується грибницею, що робить такий урожай непридатним для використання в текстильній промисловості.

Сильне ураження може призвести до втрати до 50% загального врожаю, особливо в регіонах з інтенсивним випаданням дощів у літній період, що створює сприятливе середовище для розвитку гриба.

Крім того, патоген здатний інфікувати насіння, що в майбутньому погіршує енергію проростання наступного покоління культури.

Інфекція починає свій розвиток навесні, коли заражене насіння потрапляє у холодний та вологий ґрунт. Це призводить до випадання сходів через ураження підсім'ядольного коліна, що часто називають «кореневою гниллю».

Влітку, при підвищенні температури та вологості, відбувається масове вторинне поширення інфекції. Конідії переносяться краплями дощу, вітром або комахами-шкідниками на здорові частини рослин.

Оптимальні умови для епіфітотійного розвитку — температура від +22°C до +28°C та вологість повітря вище 80%. У таких умовах інкубаційний період гриба максимально скорочується.

З наближенням осені, під час дозрівання коробочок, патоген знову проявляє високу активність, вражаючи плоди, що значно ускладнює збір врожаю та погіршує його якість.

Зимує збудник у ґрунті або на неперегнилих залишках рослин, зберігаючи здатність до зараження протягом кількох сезонів.

На молодих проростках першими ознаками є червоно-бурі видовжені плями на стеблах біля кореневої шийки, що з часом перетворюються на язви, призводячи до переламування стебла.

На листках з'являються коричневі плями з темно-червоною облямівкою, що з часом збільшуються, викликаючи хлороз та передчасне опадання листкової маси.

На дорослих стеблах спостерігається утворення некротичних зон, які можуть охоплювати стовбур по колу, перешкоджаючи нормальному руху поживних речовин.

Найбільш характерна ознака — наявність темно-бурих плям на коробочках, які в умовах високої вологості покриваються характерним рожевим або лососевим нальотом — масою конідій.

• Масове випадання сходів.
• Некротичні плями на листі.
• Пошкодження коробочок з рожевим нальотом.
• Потемніння та викривлення волокна.
• Тріщини на стеблах рослин.

Головним заходом є використання здорового, ретельно відсортованого насіння. Протруювання насіння фунгицидами дозволяє значно знизити рівень інфекції на ранніх стадіях розвитку.

Дотримання сівозміни є критично важливим — повернення бавовнику на те саме поле дозволяється не раніше ніж через 3–4 роки, що сприяє очищенню ґрунту від спор гриба.

Важливим елементом є агротехнічні методи: ранній посів у прогрітий ґрунт, оптимальна густота стояння та своєчасне знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.

Після збору врожаю всі рослинні рештки повинні бути подрібнені та загорнуті в ґрунт глибокою оранкою для їх швидкого розкладання та пригнічення гриба.

При виникненні загрози масового розвитку хвороби влітку застосовують обприскування посівів фунгіцидами контактної та системної дії згідно з регламентами захисту.