Гіберелла субглютінанс

Gibberella subglutinans (анаморфа Fusarium subglutinans) — це патогенний гриб з родини Гіпокрейні, що є одним з найнебезпечніших збудників фузаріозу кукурудзи та інших злакових культур. Цей вид широко розповсюджений у різних кліматичних зонах.

Міцелій гриба характеризується швидким ростом і здатністю утворювати різні типи спор: макроконідії та мікроконідії, які забезпечують поширення інфекції протягом вегетаційного періоду. Також можливе утворення статевих плодових тіл — перитеціїв.

Патоген здатний зберігатися в ґрунті, на пожнивних рештках та в насінні протягом декількох років. Така здатність до виживання робить його постійним мешканцем агроценозів, що вимагає системного підходу до захисту.

Виявлення гриба базується на аналізі мікологічних ознак при вирощуванні на поживних середовищах. Морфологічно він тісно пов'язаний з іншими видами роду Fusarium, що потребує досвіду для коректної діагностики.

Біологічні особливості виду включають можливість перезиівлі як у формі міцелію, так і у вигляді хламідоспор, що забезпечує стабільність інфекційного фону на полях з порушеною сівозміною.

Гриб завдає значної шкоди кукурудзі, спричиняючи фузаріоз качанів, кореневу гниль та гниль стебел. Крім кукурудзи, об'єктами ураження можуть бути пшениця, сорго та інші зернові, що робить його універсальним шкідником.

Зараження відбувається як через ґрунт, так і повітряно-крапельним шляхом у фазі цвітіння, коли спори гриба потрапляють на рильця качанів. Також велику роль відіграє пошкодження рослин комахами.

Шкодочинність полягає не лише у втраті врожаю, а й у накопиченні небезпечних мікотоксинів (фумонізинів, моніліформіну). Це робить зерно небезпечним для використання у харчовій та комбікормовій промисловості.

На качанах гриб розвивається у вигляді нальоту, що руйнує зернівки, знижуючи їхню масу та якість. Уражені качани часто стають непридатними для зберігання, швидко псуючись у сховищах.

Коренева гниль, викликана цим патогеном, послаблює рослину, що призводить до її вилягання. Це особливо критично під час сильних вітрів або злив перед збиранням врожаю.

Найбільш помітною ознакою є поява блідо-рожевого або білого пухкого нальоту на поверхні качанів кукурудзи. Під нальотом тканини качана стають м'якими, набуваючи ознак гниття.

Уражені молоді рослини виглядають пригніченими, часто з жовтуватим забарвленням нижніх листків. При ураженні кореневої системи рослина легко висмикується з ґрунту, а корені мають ознаки побуріння.

При ураженні стебла внутрішні тканини (серцевина) руйнуються, набуваючи коричневого або темно-рожевого кольору. Рослина передчасно втрачає тургор і засихає разом з качаном.

Насіння, уражене Gibberella subglutinans, часто втрачає блиск, може мати плямистість або наліт, а при висіві демонструє низьку енергію проростання.

• Поява характерного рожевого нальоту на зерні.
• Потемніння вузлів кущіння у молодих рослин.
• Відмирання кореневої системи та вилягання стебел.
• Порожнеча в качанах або розвиток лише частини зерен.

Першочерговим заходом є дотримання сівозміни, що перериває цикл розмноження гриба. Необхідно уникати вирощування кукурудзи по кукурудзі та повернення культури на те саме поле раніше, ніж через 3 роки.

Важливим елементом контролю є обробіток ґрунту: глибока оранка дозволяє загорнути рослинні рештки, на яких зберігається гриб, у нижні шари ґрунту, де інфекція швидше мінералізується.

Обов'язковим є протруювання насіння ефективними фунгіцидами системної дії. Це дозволяє захистити проростки від інфекції, що передається через насіння та ґрунт.

Боротьба з шкідниками, такими як кукурудзяний метелик, є необхідною складовою захисту, оскільки комахи створюють умови для проникнення патогену всередину качанів.

Застосування стійких до фузаріозу гібридів кукурудзи значно зменшує ризики. Рекомендується обирати насіння, оброблене якісними протруйниками, та проводити моніторинг посівів у період цвітіння.