Фомітипорія середземноморська

Фомітипорія середземноморська (Fomitiporia mediterranea) — це базидіальний гриб, який належить до родини гіменохетових (Hymenochaetaceae) і є небезпечним збудником хвороб деревини багаторічних рослин.

Гриб утворює багаторічні плодові тіла на поверхні відмерлої деревини, які мають вигляд сплощених або копитоподібних наростів із пористою структурою нижньої поверхні.

Цей мікроорганізм проявляє здатність до сапротрофного живлення на залишках деревини, а також діє як агресивний паразит, що проникає глибоко в живі тканини рослин-господарів.

Біологічною особливістю гриба є його висока адаптивність до температурних коливань, що дозволяє йому активно поширюватися в умовах південних кліматичних зон.

Під мікроскопом діагностика базується на виявленні специфічних гіф без пряжок, що є ключовим морфологічним показником для ідентифікації даного фітопатогена в лабораторних умовах.

Головною культурою, що страждає від діяльності цього гриба, є виноград (Vitis vinifera), у якого він викликає комплексне захворювання, відоме як еска або апоплексія лози.

Окрім винограду, патоген вражає велику кількість листяних дерев та кущів, включаючи оливкові дерева та інші плодові насадження, розташовані в садах поруч із виноградниками.

Гриб руйнує провідні тканини штамба та багаторічних рукавів, що призводить до серйозного порушення процесів транспортування води та поживних речовин по всій рослині.

Результатом діяльності гриба є поступова деградація лігніну в деревині, що робить штамб ламким, крихким та вразливим до механічних факторів.

Економічні збитки виражаються в суттєвому падінні продуктивності, прогресуючому відмиранні окремих рукавів або повній загибелі виноградних кущів, що змушує аграріїв проводити радикальне омолодження насаджень.

Візуальні симптоми на листі винограду виражаються у вигляді специфічних хлоротичних ділянок, які з часом перетворюються на некрози, нагадуючи малюнок тигрової шкіри або смуги.

Внутрішня деревина уражених кущів набуває білого кольору і губчастої консистенції, що свідчить про активний розвиток білої гнилі, викликаної руйнуванням основних структурних полімерів клітин.

Часто спостерігається явище апоплектичного удару, коли кущ раптово в’яне в період інтенсивної спеки, оскільки пошкоджена судинна система не може забезпечити рівень транспірації.

На поперечному розрізі деревини видно зони некрозу, які зазвичай відмежовані від здорових тканин темною смугою, що вказує на захисну реакцію рослини на проникнення міцелію.

На старій корі хворих рослин за умови високої вологості повітря можуть формуватися плодові тіла гриба, які стають джерелом повторного зараження через спори.

Хімічний контроль патогена є досить складним завданням, оскільки міцелій гриба надійно захищений всередині масиву деревини, що обмежує дію будь-яких контактних засобів.

Основою захисту є сувора фітосанітарна обрізка: важливо видаляти всі уражені ділянки до здорової тканини, а робочі інструменти необхідно дезінфікувати після кожної операції.

Важливим етапом після обрізки є негайна обробка ран спеціальними захисними пастами або фунгіцидами, що запобігає потраплянню спор гриба в свіжі зрізи.

Агрономи радять уникати проведення обрізки під час опадів, оскільки висока вологість створює ідеальні умови для проростання спор, що розносяться вітром або краплями дощу.

• Використання виключно здорового садивного матеріалу.
• Видалення та спалювання сильно уражених частин лози за межами ділянки.
• Омолодження кущів шляхом виведення нових рукавів із нижньої частини штамба.
• Підтримання високої агротехніки для забезпечення стійкості рослин до хвороб.