Борошниста роса гарбузових

Збудником борошнистої роси гарбузових є гриб Erysiphe cichoracearum. Це облігатний паразит, що живиться соками рослин-господарів, проникаючи в епідерміс за допомогою спеціальних відростків — гаусторій.

Гриб розвивається на поверхні листків, стебел та черешків у вигляді білого нальоту, який складається з грибниці та маси конідій, що слугують для поширення інфекції протягом вегетаційного періоду.

Систематично патоген відноситься до царства Fungi, класу Ascomycetes. Його життєвий цикл включає як безстатеве розмноження конідіями, так і статеве формування клейстотеціїв для перезимування.

Зимує гриб у вигляді клейстотеціїв на уражених рослинних рештках у ґрунті, а також на кореневищах багаторічних бур'янів, що належать до родини гарбузових чи інших рослин-резерваторів.

Навесні, при досягненні оптимальних температур, з клейстотеціїв вивільняються аскоспори, які первинно заражають молоді рослини, що знаходяться поблизу джерела інфекції.

Хвороба вражає всі гарбузові культури: огірок, кабачок, гарбуз, диню, кавун. Найбільш вразливими є рослини в теплицях, де створюється специфічний мікроклімат, та в загущених посадках.

Ураження вегетативних органів призводить до порушення процесу фотосинтезу, оскільки білий наліт перекриває доступ світла до тканин листка та виснажує рослину постійним відбором поживних речовин.

Наслідком хвороби є зниження врожайності, оскільки рослини припиняють ріст, зав'язі формуються повільно, а плоди втрачають товарний вигляд і стають менш смачними через порушення обміну цукрів.

Якщо інфекція з'являється на ранніх етапах розвитку, рослина може загинути повністю. Масове ураження листкового апарату часто призводить до того, що плоди отримують сонячні опіки через відкритість до променів.

Шкодочинність патогена проявляється також у зниженні лежкості продукції. Уражені плоди швидше гниють при зберіганні, втрачаючи внутрішню вологу та цілісність шкірки.

Борошниста роса найактивніше розвивається в середині літа, коли спостерігаються значні коливання температур між днем та вночі, що провокує утворення роси на листках.

Оптимальні умови для розвитку інфекції — температура повітря від +20°C до +25°C при помірній або підвищеній вологості повітря. Суха спекотна погода може трохи сповільнити розвиток хвороби.

В закритому ґрунті спалахи хвороби часто відбуваються через погану вентиляцію та накопичення вологи в приземному шарі повітря, що створює комфортне середовище для проростання конідій.

Порушення агротехніки, зокрема нерегулярний полив або надмірне внесення азотних добрив, створює сприятливі умови для швидкого розмноження гриба, що призводить до епіфітотій.

Роса, що випадає ввечері та вранці, забезпечує необхідну вологу для проростання спор, навіть якщо загальна вологість повітря вдень є відносно низькою.

Первинною ознакою є поява на верхній, а іноді й на нижній стороні листків невеликих плям білого нальоту, схожого на борошно. Ці плями швидко збільшуються і покривають усю поверхню листка.

Поступово наліт стає щільнішим, набуває сірого кольору, а уражені тканини під ним починають жовтіти, засихати та кришитися. Це характерна ознака некрозу тканин внаслідок діяльності гаусторій.

Скручування листків, їх крихкість та передчасне відмирання є типовими симптомами запущеної інфекції, яка швидко поширюється на стебла та черешки рослини.

При сильному ураженні на нальоті з'являються дрібні чорні крапки — плодові тіла гриба, що свідчать про перехід патогена до фази статевого розмноження перед зимовим періодом.

• Поява білого борошнистого нальоту.
• Пожовтіння та некроз листових пластин.
• Деформація та уповільнення росту стебел.
• Зменшення кількості та якості врожаю.
• Передчасне засихання всієї надземної частини.

Агротехнічні заходи мають першочергове значення. Необхідно дотримуватися сівозміни, повертаючи гарбузові культури на попереднє поле не раніше ніж через 3-4 роки.

Важливо забезпечити просторову ізоляцію між теплицями та відкритим ґрунтом, а також регулярно видаляти та спалювати післяжнивні рештки, які є основним джерелом інфекції.

Використання стійких до борошнистої роси гібридів огірка — найбільш економічно вигідний спосіб захисту. Важливо контролювати бур'яни, особливо представників родини гарбузових (наприклад, перестріч).

При виявленні перших ознак слід застосовувати фунгіциди, що мають системну дію. Важливо обробляти рослини своєчасно, не чекаючи масового поширення нальоту по всій площі посадки.

Для профілактики в умовах теплиці слід підтримувати оптимальний температурний режим та не допускати різких стрибків вологості повітря, регулярно провітрюючи приміщення.