Диплодія серіата

Диплодія серіата (лат. Diplodia seriata) — це мікроскопічний гриб, який належить до ряду Botryosphaeriales. Це небезпечний фітопатоген, що спеціалізується на ураженні деревини багаторічних садових та технічних культур.

Гриб має здатність до тривалого латентного стану, перебуваючи в тканинах рослини як ендофіт. Половий цикл розвитку пов'язаний з утворенням аскоспор, що дозволяє патогену поширюватися на значні відстані потоками повітря.

Найбільшої шкоди диплодія завдає виноградникам, викликаючи комплексні захворювання деревини, відомі як еска та апоплексія. Також патоген вражає яблуні, груші та волоський горіх.

Гриб руйнує судинну систему рослин, перешкоджаючи руху води та поживних речовин. Це призводить до поступового виснаження, в’янення окремих гілок та повної загибелі скелетних частин дерева чи куща.

Інфекція найбільш активно поширюється у вологу та теплу погоду. Конідії вимиваються опадами з уражених ділянок та переносяться на здорові тканини, де проникають через рани від обрізки або механічні пошкодження.

Найнебезпечнішим періодом вважається весна та початок літа, коли температурний режим сприяє активному проростанню спор. Пошкодження, нанесені градом або шкідниками, створюють «ворота» для швидкого проникнення міцелію гриба.

Характерною ознакою є некроз тканин під корою. Уражені ділянки темніють, згодом на поверхні кори з’являються дрібні чорні точки — пікніди, що є джерелом подальшого розповсюдження інфекції.

• Почервоніння або знебарвлення листя (хлороз) між жилками.
• Раптова загибель (апоплексія) пагонів винограду в середині літа.
• Поява язв та тріщин на штамбах дерев.
• Внутрішнє побуріння деревини на зрізах.
• Муміфікація плодів, що залишаються висіти на гілках.

Основним методом контролю є суворе дотримання правил санітарної обрізки. Важливо видаляти всі хворі частини рослин, включаючи суху деревину, і виносити їх за межі саду для подальшого спалювання.

Застосування захисних засобів після обрізки є критично важливим. Рани на штамбах слід обов'язково замазувати садовими варами з фунгіцидними добавками або обробляти мідьвмісними препаратами.

Підтримка високого рівня агротехніки, зокрема правильний баланс поживних речовин та контроль шкідників, підвищує імунітет рослин. Хімічний захист передбачає використання фунгіцидів, дозволених до застосування на відповідних культурах, згідно з графіком обробок.