Діапорте пагубна

Діапорте пагубна (лат. Diaporthe perniciosa) є сумчастим грибом (аскоміцетом) з порядку діапортових. Цей патоген є небезпечним поліфагом, здатним уражати широкий спектр деревних та чагарникових порід.

У систематичному плані гриб належить до царства Fungi, роду Diaporthe. Часто зустрічається в анаморфній стадії як Phomopsis perniciosa, що важливо враховувати при мікроскопічній діагностиці зразків.

Збудник зберігається в тканинах уражених рослин, в опалому листі та на пошкоджених гілках у вигляді пікнід і перитеціїв. Це дозволяє грибу успішно зимувати навіть за умов суворих зим.

Патоген здатний тривалий час існувати як сапротроф, чекаючи на сприятливі умови для переходу до паразитичного способу життя на ослаблених господарях.

Міцелій гриба розвивається в корі та деревині, поступово проникаючи в глибокі шари тканин рослини, що ускладнює контактну обробку пестицидами.

Основними об'єктами ураження є насіннєві та кісточкові культури, такі як яблуня, груша, слива, вишня та абрикос. Гриб завдає серйозної шкоди як у промислових садах, так і на присадибних ділянках.

Ураження охоплює всі надземні частини рослини: молоді пагони, скелетні гілки, штамби та навіть плоди в період зберігання. У запущених випадках можлива повна загибель рослини.

На плодах захворювання проявляється у вигляді специфічних плям, які швидко поширюються, перетворюючи плоди на гнилу масу, непридатну для реалізації та переробки.

Пошкодження скелетних гілок призводить до ослаблення дерева, зниження зимостійкості та продуктивності. Зрештою порушується сокорух і живлення основних органів дерева.

Економічні збитки складаються з втрат врожаю, витрат на обрізку уражених гілок та необхідності передчасного розкорчовування заражених насаджень.

Первинні зараження відбуваються навесні, коли середньодобові температури повітря піднімаються вище 10-12 градусів Цельсія і встановлюється висока вологість.

Протягом вегетаційного періоду гриб поширюється конідіями, які розносяться краплями дощу, вітром, комахами, а також через садовий інвентар під час обрізки.

Максимальна активність патогена спостерігається в періоди затяжних дощів та високої вологості повітря, що сприяє швидкому проростанню спор на тканинах рослин.

Восени гриб активізує розвиток у тканинах, готуючись до зими. Формування плодових тіл (перитеціїв) відбувається в опалому листі та мертвій корі.

У сховищах розвиток гриба може тривати цілорічно за умови підвищеної вологості повітря та порушення температурного режиму зберігання врожаю.

• Поява на корі плям коричневого або бурого кольору, що мають розмиті краї.
• Розтріскування та відмирання кори в місцях локалізації інфекції (некрози).
• Утворення численних дрібних чорних горбків (пікнід) на поверхні ураженої кори.
• Передчасне в'янення та засихання молодих пагонів, часто разом із листям.
• Виникнення темних, втиснутих плям гнилі на плодах, які з часом вкриваються характерними споровими подушечками.

Основою контролю є агротехнічний метод: регулярна санітарна обрізка та знищення уражених пагонів, гілок та опалого листя, в яких зимує інфекція.

Необхідно суворо дотримуватися режиму дезінфекції садового інструменту після роботи із зараженими екземплярами, щоб уникнути поширення спор садом.

Рекомендується підтримання оптимального рівня мінерального живлення, що підвищує загальну резистентність дерев до проникнення грибкової інфекції.

Застосування хімічних фунгіцидів (мідьвмісні препарати навесні та системні фунгіциди в період вегетації) значно знижує інтенсивність ураження.

Важливим елементом є дотримання умов зберігання плодів: підтримання оптимальної температури та вентиляції в складах для запобігання розвитку гнилей.