Цитоспороз платана

Цитоспороз платана — це поширене грибкове захворювання, яке викликається мікроскопічним грибом Cytospora platani. Цей патоген спеціалізується на ураженні кори та камбію дерев, що знаходяться у стані стресу.

Систематично гриб належить до класу Sordariomycetes. Він проявляє себе як факультативний паразит, здатний виживати на відмерлих рештках кори, що забезпечує йому високу виживаність у довкіллі.

Гриб утворює в тканинах господаря пікніди — структури, в яких дозрівають спори. Ці утворення виглядають як дрібні чорні горбки, що проривають шар епідермісу під час дозрівання.

Поширення збудника відбувається через пориви вітру, краплі дощу, а також за допомогою комах, що переносять спори на здорові ділянки стовбура або гілок.

Розвиток інфекції часто починається з зон механічних пошкоджень, місць обмороження або сонячних опіків, де грибниця отримує вільний доступ до поживних речовин дерева.

Найбільш чутливим до хвороби є платан (Platanus), зокрема види, які широко використовуються в озелененні міст та паркових зон.

Хвороба призводить до розвитку некрозів, які поступово оперізують гілки та стовбур, що веде до припинення руху поживних речовин та поступового відмирання частин дерева.

Уражені дерева втрачають естетичний вигляд, їх крона стає розрідженою через всихання окремих гілок та розвиток суховершинності.

Шкодочинність патогена особливо висока для молодих рослин та тих, що зростають у несприятливих міських умовах, де ослаблені імунні механізми.

У разі відсутності належного догляду цитоспороз може призвести до повної загибелі дерева протягом декількох сезонів розвитку інфекції.

Однією з головних ознак є зміна кольору кори на ділянках ураження: вона стає сіро-коричневою, часто виникають вдавлені плями, які з часом розтріскуються.

Після появи пікнід під час вологої погоди спостерігається вихід маси спор у вигляді помаранчевих або жовтих ниток, які чітко помітні на поверхні кори.

Деревина під ураженою корою набуває темного забарвлення, стає м'якою на дотик, часто виділяє неприємний запах внаслідок діяльності грибниці та супутніх мікроорганізмів.

Листя на хворих гілках починає жовтіти раніше за здорове, засихає, але тривалий час залишається на дереві, сигналізуючи про припинення постачання води.

• Поява некротичних плям на корі.
• Формування оранжевих спорових «вусиків».
• Відшарування та розтріскування зовнішнього шару кори.
• Швидке всихання окремих скелетних гілок.
• Слабке загальне зростання дерева.

Основний захід контролю — регулярна санітарна обрізка заражених гілок із захопленням 15-20 см здорової деревини для повного видалення міцелію.

Важливо підтримувати загальний стан дерев через правильний полив та внесення добрив, оскільки сильні дерева мають значно вищий опір інфекції.

Всі зрізи повинні бути оброблені захисними препаратами або замазками для запобігання повторному зараженню через відкриті рани.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді допомагає знизити інфекційний фон на поверхні стовбурів та гілок у весняний період.

У критичних випадках застосовується локальне зачищення уражених ділянок до здорової деревини з подальшою дезінфекцією та покриттям захисними засобами.