Курвуляріоз рису

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Curvularia oryzae-sativae, що належить до відділу Ascomycota. Це фітопатоген, який широко розповсюджений у рисосіючих регіонах світу.

Патоген відноситься до роду Curvularia і є спеціалізованим паразитом, що вражає тканини рослин рису на різних стадіях їхнього онтогенезу.

Гриб здатний зберігатися на рослинних рештках у ґрунті, де він виживає у вигляді міцелію або спор протягом тривалого часу до появи умов для зараження.

Розмноження відбувається шляхом утворення конідій, які легко розносяться вітром і вологою, забезпечуючи швидке поширення патогену по полю.

Цей гриб є факультативним паразитом, проте за наявності сприятливих умов він швидко стає домінуючим, спричиняючи значні втрати врожаю.

Хвороба вражає всі надземні частини рослини, включаючи листя, стебла та волоті, що негативно впливає на загальний стан посівів.

Найбільшої шкоди завдається зернівці, оскільки ураження метелок призводить до появи щуплих, плямчастих і нежиттєздатних насінин.

Інфекція знижує не лише вагу зерна, а й його технологічні якості, що робить кінцевий продукт непридатним для тривалого зберігання та переробки.

Ураження на ранніх стадіях розвитку рослин призводить до пригнічення кущіння та відмирання листкової поверхні, що знижує загальну продуктивність фотосинтезу.

Поширення хвороби в агроценозі сприяє накопиченню інфекційного фону, що створює ризики для майбутніх сезонів вирощування культури.

Розвиток патогену тісно пов'язаний із гідротермічними показниками, зокрема високою вологістю повітря та стабільно теплими температурами.

Максимальна активність гриба спостерігається під час періодів частих дощів, коли волога на поверхні рослин сприяє проростанню спор.

Цикл розвитку включає фазу спокою, під час якої патоген перебуває у ґрунті, чекаючи на висівання нової культури рису.

Поширення конідій відбувається протягом усього періоду вегетації, причому найінтенсивніше інфікування спостерігається у фази цвітіння та наливу зерна.

Загущені посіви створюють мікроклімат із високою вологістю, що значно прискорює проходження циклів розмноження гриба.

Первинні ознаки проявляються як поява коричневих плям, що мають характерну форму, на листкових пластинках уражених рослин.

З часом плями розростаються і можуть займати більшу частину поверхні листа, що призводить до його передчасного відмирання та засихання.

На генеративних органах – волотях – візуалізується темний наліт, який складається зі спороношення гриба, що надає їм "брудного" вигляду.

Зернівки при ураженні набувають темних відтінків, їхні оболонки деформуються, що є чітким діагностичним показником інфекції.

• Овальні некротичні плями на листі;
• Зміна кольору колосків на темний;
• Порушення наливу зерна;
• Передчасне в'янення нижніх листків.

Першочерговим заходом є використання здорового посівного матеріалу, отриманого з полів, вільних від інфекції.

Протруювання насіння фунгіцидами є обов'язковою процедурою для знищення внутрішньої та зовнішньої інфекції на старті вегетації.

Дотримання правил сівозміни та знищення післяжнивних решток мінімізує кількість патогену в ґрунті для наступних посівів.

Оптимізація норм внесення мінеральних добрив, зокрема азотних, допомагає запобігти надмірному розростанню вегетативної маси, яка стає мішенню для гриба.

У разі значного поширення хвороби необхідно проводити обприскування фунгіцидами широкого спектра дії відповідно до інструкцій виробника.