Бактеріальний рак томатів

Збудником цієї небезпечної хвороби є бактерія Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis, яка належить до родини Microbacteriaceae. Це специфічний фітопатоген, що вражає судинну систему пасльонових культур.

Бактерія є грампозитивним мікроорганізмом, що добре адаптується до різних умов довкілля, що робить її вкрай стійкою до несприятливих факторів поза межами рослини-господаря.

Об'єкт включений до списків карантинних організмів, оскільки здатний швидко поширюватися з насінням та інфікованим садивним матеріалом на великі відстані.

Цикл розвитку патогена тісно пов'язаний з активним рухом соків рослини, через які бактерія розноситься по всьому організму, спричиняючи системне ураження.

Температурний режим для масового розвитку бактеріозу складає близько +25...+28°C при високому рівні вологості, що часто спостерігається у плівкових теплицях.

Найбільшої шкоди патоген завдає промисловим та аматорським посадкам томатів, проте в зоні ризику також знаходяться баклажани, перець та деякі бур'яни з родини пасльонових.

Хвороба призводить до повного в'янення рослин, що зупиняє фотосинтез та формування плодів, спричиняючи значні економічні втрати для фермерських господарств.

Висока шкідливість зумовлена здатністю збудника вражати рослину на будь-якій стадії — від проростка до фази активного плодоношення, що ускладнює своєчасну діагностику.

Наявність інфекції в насінні призводить до загибелі значної частини сходів, що підвищує витрати на пересівання та оновлення розсадного матеріалу.

• Порушення водного балансу рослин.
• Виникнення некрозів судинної системи.
• Втрата товарної якості плодів через плямистість.
• Зниження імунітету рослин до інших вторинних інфекцій.

Перші зовнішні симптоми проявляються у вигляді пожовтіння нижніх листків, які поступово скручуються та засихають, починаючи з країв листової пластинки.

Типовим діагностичним ознакою є одностороннє в'янення гілок, коли одна частина куща виглядає здоровою, а інша в'яне, що свідчить про закупорку провідних шляхів.

На плодах спостерігається утворення плям «пташине око» — світло-жовтих кілець з темною центральною частиною, які можуть розтріскуватися в міру розвитку.

При розрізі стебла хворої рослини добре помітно потемніння судинного кільця, а при сильному натисканні з них може виділятися білувата бактеріальна маса.

Загальний вигляд рослини при прогресуванні хвороби стає пригніченим, спостерігається затримка росту та зміна кольору стебла на бурий або темно-коричневий.

Основним заходом є використання насіння, отриманого лише зі здорових ділянок, а також його термічне знезараження у гарячій воді з подальшим висушуванням.

У разі вирощування в закритому ґрунті обов'язковим є дотримання стерильності інструментів, якими проводиться формування куща, пасинкування чи збір врожаю.

Слід уникати високої вологості в теплицях шляхом правильного провітрювання та крапельного поливу, що виключає потрапляння води безпосередньо на листя.

Використання біологічних та хімічних препаратів на основі міді дозволяє знизити інфекційне навантаження, проте вони ефективні лише як профілактичні засоби.

При виявленні симптомів зараження необхідно провести видалення хворих рослин з наступною дезінфекцією місць їх зростання та карантинними заходами на ділянці.