Копрінопсіс психороморбідний

Відноситься до царства Fungi, типу Basidiomycota, класу Agaricomycetes, порядку Agaricales.

Цей мікроорганізм класифікується як психрофіл, що означає його здатність до активного метаболізму та росту за температур, близьких до нуля.

У природі гриб розмножується вегетативно через міцелій, який активно колонізує тканини рослин під шаром снігу.

Виявлення патогену візуально можливе лише за характерним білим нальотом на полях одразу після танення снігового покриву в ранньовесняний період.

Основними об'єктами ураження є посіви озимих зернових культур, зокрема пшениці, жита, ячменю та тритикале, що вирощуються в умовах холодного клімату.

Патоген також інфікує багаторічні злакові трави, що використовуються на сінокосах, спричиняючи значні втрати біомаси.

Гриб вражає листя, стебла та вузол кущення, що призводить до пригнічення або повної загибелі продуктивних пагонів рослин.

Ураження коріння та основи стебла робить рослину нездатною до регенерації навесні, що часто призводить до зрідженості посівів.

Економічна шкода полягає в недоборі врожаю через втрату густоти стояння рослин та необхідність пересіву загиблих площ навесні.

Період активності збудника припадає на зимові місяці, коли сніг створює стабільний температурний режим навколо 0...+2 градусів.

Найбільш сприятливі умови для поширення — це тривала зима з великою кількістю снігу, який не промерзає до глибини залягання вузла кущення.

Розповсюдження гриба відбувається через ґрунт та рослинні рештки, де він зберігається у вигляді грибниці в літній період.

Коливання температур під час відлиг навесні стимулює інтенсивний ріст грибниці та перехід патогену на нові живі тканини господарів.

Здатність гриба паразитувати при низьких температурах дає йому еволюційну перевагу перед іншими патогенами, що активізуються у тепліший час.

Головним симптомом зараження є утворення плям з білим або сіруватим міцеліальним нальотом на поверхні ґрунту та рослин після танення снігу.

• Наявність плям, що нагадують плісняву, на листі озимих культур.
• Розм'якшення та ослизнення тканин уражених частин стебла.
• Потемніння та відмирання вузла кущення, що веде до смерті всієї рослини.
• Скупчення міцелію на краях листя або на внутрішніх частинах піхв листків.
• Загальна слабкість рослин навесні, які не відновлюють вегетацію після весняного прогрівання ґрунту.

Агротехнічний контроль базується на дотриманні правильної сівозміни, що перериває цикл накопичення збудника у ґрунті.

Рекомендується застосування стійких до снігової плісняви сортів озимих культур, адаптованих до конкретних кліматичних зон.

Важливо забезпечити оптимальні терміни посіву та норми висіву, щоб уникнути перегущення посівів, яке сприяє розвитку хвороби.

Осіння обробка фунгицидами з системною дією є ефективним методом зниження інфекційного навантаження перед входом в зиму.

Збалансоване мінеральне живлення, особливо з акцентом на фосфорно-калійні добрива, підвищує загальну стійкість рослин до зимових стресів.