Колетотріхум гостроверхий

Колетотріхум гостроверхий Colletotrichum acutatum — це небезпечний фітопатогенний гриб, що належить до класу Аскоміцетів. Він є причиною виникнення антракнозу на багатьох сільськогосподарських та декоративних культурах.

Міцелій гриба утворює спеціалізовані структури — ацервули, у яких дозрівають конідії. Конідії мають веретеноподібну форму, що дозволяє легко ідентифікувати патоген під мікроскопом. Гриб характеризується високою пластичністю та здатністю до швидкої адаптації.

Патоген належить до роду Colletotrichum, який відомий своєю здатністю викликати ураження плодів та листя. Важливою особливістю цього виду є здатність тривалий час існувати в латентній формі всередині тканин рослин-господарів.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з вологою, яка необхідна для виходу конідій з ацервул та їх проростання. Розмноження відбувається переважно конідіями, які переносяться краплями дощу, вітром або комахами.

Оптимальні умови для розвитку патогена спостерігаються при температурах від +20°C до +28°C та відносній вологості повітря понад 85%. Гриб може зберігатися в ґрунті на залишках рослин або у вигляді міцелію на багаторічних культурах.

Цей гриб вражає велику кількість культур, серед яких суниця садова, яблуня, персик, томати та інші овочеві культури. Особливо шкодочинним він є в умовах високої вологості, де може знищити значну частину врожаю.

На ягодах антракноз проявляється у вигляді втиснутих плям, які з часом темніють і стають джерелом спор. Уражені плоди стають непридатними для реалізації та споживання, швидко втрачають смакові якості.

Пошкодження гілок та пагонів призводить до передчасного відмирання частин рослини. Це значно послаблює дерева та кущі, знижуючи їх зимостійкість і продуктивність у наступні сезони.

На розсаді гриб викликає хворобу «чорна ніжка», що призводить до полегання та загибелі молодих рослин у розсадниках. Це створює серйозні проблеми для виробників посадкового матеріалу.

Шкодочинність патогена полягає також у зниженні імунітету рослин до інших інфекцій. Внаслідок ураження судинної системи порушується живлення плодів, що призводить до їх деформації та зменшення розмірів.

Перші ознаки ураження на плодах виглядають як невеликі темні плями, які швидко поширюються. На поверхні плям за вологих умов утворюються спори, що мають рожевий, помаранчевий або лососевий відтінок.

Листя реагує на інфекцію появою плям різної форми, часто з темним обідком або хлоротичною зоною навколо. У подальшому уражені ділянки відмирають, листя передчасно опадає, що порушує процеси фотосинтезу.

Стебла та квітконоси вкриваються поздовжніми темними некрозами. Такі зони стають вразливими місцями, де рослина легко ламається під дією механічних факторів або вітру.

Коріння уражених рослин набуває бурого забарвлення, спостерігається руйнування дрібних корінців. Це призводить до в'янення всієї рослини, особливо в періоди високої сонячної активності.

Прихована інфекція довгий час не дає зовнішніх проявів. Часто симптоми проявляються лише під час зберігання продукції, коли стиглі плоди раптово починають гнити через розвиток прихованого міцелію.

Ефективний контроль починається з використання сертифікованого безвірусного матеріалу. Ретельний відбір саджанців дозволяє уникнути занесення інфекції на чисті ділянки.

Дотримання просторової ізоляції та сівозміни є критично важливим для зменшення накопичення патогена в ґрунті. Важливо також своєчасно знищувати бур'яни, які можуть бути резерваторами інфекції.

Застосування фунгіцидів має бути спрямоване на критичні фази розвитку рослин: початок цвітіння та період активного росту ягід. Чергування препаратів різних хімічних груп допомагає уникнути виникнення резистентності у гриба.

Поліпшення вентиляції в насадженнях та теплицях знижує вологість навколо рослин, що перешкоджає проростанню спор. Капельне зрошення також ефективніше, ніж дощування, оскільки не змочує листя.

• Регулярне видалення уражених частин рослин.
• Використання стійких до патогенів сортів.
• Дезінфекція інструментів для обрізки після кожної рослини.