Кокомікоз

Збудником кокомікозу є гриб Blumeria hiemalis. Він належить до класу Аскоміцети та є спеціалізованим патогеном косточкових культур.

Основним господарем є вишня, проте патоген часто вражає черешню, сливу та абрикос. Гриб надзвичайно пристосований до виживання в умовах помірного клімату.

Зимує гриб у формі міцелію в опалому листі під деревами. Навесні збудник формує сумки зі спорами, які стають джерелом первинного зараження.

Цикл розвитку гриба включає стадію первинного зараження аскоспорами та вторинного розповсюдження конідіями. Це забезпечує швидке охоплення всього дерева.

Для проростання спор грибу потрібна крапельна волога та температура повітря в межах 15-20°C. Ці умови часто складаються у травні та червні.

Хвороба призводить до передчасного опадання листя, що зупиняє процес фотосинтезу. Дерева відчувають сильний стрес у період активного росту плодів.

Наслідком зараження є різке зниження врожайності. Ягоди стають дрібними, кислими та часто не досягають своєї споживчої зрілості.

Порушення фізіологічних процесів призводить до того, що дерево не встигає підготуватися до зими. Це веде до вимерзання бруньок та пагонів у холодні періоди.

Тривала присутність кокомікозу в саду виснажує дерева, роблячи їх вразливими до інших хвороб та шкідників. З часом продуктивність саду падає до мінімуму.

Запущені випадки інфекції призводять до повної загибелі плодових дерев через два-три роки після початку активного зараження.

Перші симптоми хвороби можна спостерігати наприкінці цвітіння. Прохолодна і волога весна сприяє швидкому поширенню інфекції.

Найбільш небезпечним періодом є літо, коли теплі дощі створюють умови для масового утворення конідій. Хвороба розвивається хвилеподібно після кожного дощу.

З середини літа симптоматика стає найбільш вираженою. Масове пожовтіння листя в липні — явна ознака сильного ураження кокомікозом.

До осені гриб завершує свій цикл, готуючись до зимування в опалому листі. Погодні умови восени впливають на запас інфекції на наступний сезон.

Висока вологість протягом усього вегетаційного періоду значно збільшує ризики поширення патогену на сусідні дерева та ділянки.

На поверхні листків з'являються дрібні плями червонувато-бурого відтінку. Із часом ці плями розростаються і можуть займати значну площу листа.

На зворотному боці листків виникає білуватий наліт, що складається зі спороношення гриба. Це головний діагностичний маркер хвороби.

Листя поступово жовтіє та засихає, після чого масово опадає раніше терміну. Ураження плодів проявляється у вигляді дрібних плям, що призводять до деформації.

Молоді пагони зупиняються у рості та можуть передчасно відмирати. Уражене дерево виглядає «лисим» вже в середині літа.

• Красно-бурі дрібні плями на верхній стороні листка.
• Рожевий або білий наліт зі спорами на нижній стороні.
• Передчасне масове опадіння листя.
• Зморшкуваті та деформовані плоди.

Обов'язковим заходом є збір та вивезення або спалювання опалого листя восени. Це дозволяє усунути джерело первинного зараження навесні.

Обробка саду фунгіцидами повинна бути системною: перша — до цвітіння, друга — відразу після нього, третя — після збору врожаю.

Необхідно проводити проріджування крони для забезпечення доступу повітря та світла. Це сприяє швидкому підсиханню листя після дощів.

Підживлення фосфорно-калійними добривами підвищує імунітет дерев та їхню стійкість до грибкових інфекцій.

При виборі нових саджанців варто віддавати перевагу сортам з генетичною стійкістю до кокомікозу для зменшення хімічного навантаження на сад.