Хетоміум високий

Гриб утворює плодові тіла, відомі як перитеції, які мають кулясту або грушоподібну форму. Їхньою характерною ознакою є наявність довгих, жорстких щетинок, що вкривають поверхню, через що гриб виглядає «кошлатим» під мікроскопом.

Спори цього гриба, аскоспори, є основним інструментом поширення інфекції. Вони дуже стійкі до несприятливих умов середовища, що дозволяє грибу виживати в ґрунті або на рослинних рештках протягом тривалого часу.

Класифікація виду вказує на те, що він розвивається на органічних субстратах, багатих на целюлозу. У польових умовах Chaetomium elatum часто виявляється в асоціації з іншими грибними патогенами, що ускладнює його ідентифікацію.

Лабораторне визначення виду ґрунтується на морфології аскоспор та будові придатків перитеціїв. Культивування на середовищі Чапека дозволяє отримати чисту культуру гриба для проведення подальших досліджень на вірулентність.

Найбільшої шкоди гриб завдає насіннєвому матеріалу зернових колосових культур. Уражене насіння втрачає енергію проростання, а в багатьох випадках взагалі втрачає схожість, що призводить до зрідженості посівів.

У складських умовах Chaetomium elatum викликає пліснявіння зерна, що супроводжується самозігріванням. Це явище призводить до повної втрати якості продовольчого зерна та робить його токсичним для споживання тваринами.

Гриб може уражати кореневу систему молодих рослин, викликаючи кореневі гнилі. В результаті рослини стають слабкими, сповільнюють ріст і стають вразливими до інших захворювань або несприятливих погодних факторів.

Економічні втрати від цього патогена складаються як з прямого зниження урожайності, так і з витрат на заходи з очищення та просушування зерна після збору врожаю, яке було заражене грибом через порушення умов зберігання.

Пошкодження тканин вегетуючих рослин сприяє зниженню фотосинтетичної активності, що відображається на масі 1000 зерен та загальній якості врожаю, знижуючи його класність згідно з державними стандартами.

Основним візуальним знаком ураження насіння є поява оливково-коричневого або чорного нальоту на оболонці зернівки. Цей наліт складається з маси міцелію та утворених перитеціїв, які легко помітити навіть неозброєним оком при сильному зараженні.

Проростки, заражені грибом, мають характерні коричневі плями на колеоптилі. При розвитку інфекції тканини проростка розм’якшуються та гниють, що часто призводить до «випадіння» сходів на полі.

На зерносховищах присутність гриба виявляється за затхлим запахом та потемнінням поверхневого шару насипу. У місцях осередків інфекції зерно стає вологим, спостерігається його злежування в грудки.

У польових умовах гриб проявляється у вигляді плісняви на колосьях, особливо в роки з частими опадами в період дозрівання. Зерно в таких колоссях стає тьмяним і набуває темного відтінку.

Мікроскопічний огляд уражених частин рослин завжди показує наявність темних, волосистих плодових тіл, які щільно прикріплені до субстрату, що дозволяє швидко відрізнити даний патоген від інших видів пліснявих грибів.

Ключовим заходом контролю є ретельне просушування насіння до вологості нижче 14% відразу після збору. Це створює умови, в яких розвиток Chaetomium elatum стає неможливим через брак вологи.

Передпосівна обробка насіння фунгіцидами широкого спектра дії є обов'язковою процедурою в інтенсивних технологіях вирощування зернових. Використання сучасних протруйників надійно захищає проростки від інфікування.

Дотримання сівозміни дозволяє зменшити запас інфекції в ґрунті. Важливо уникати насичення сівозміни культурами, які є сприйнятливими до даного патогена, протягом кількох років поспіль.

Очищення полів від пожнивних решток шляхом глибокої оранки сприяє швидкому їх мікробному розкладанню, що обмежує можливість гриба зимувати та накопичувати значну біомасу перед наступним сезоном.

Використання стійких до хвороб сортів та якісного посівного матеріалу з високою енергією проростання дозволяє мінімізувати вплив гриба на посіви, навіть за наявності спорового фону в навколишньому середовищі.