Аскохітоз гороху

Аскохітоз гороху спричиняється недосконалим грибом Ascochyta pisi. Цей патоген спеціалізується на ураженні представників родини бобових, завдаючи шкоди в усіх регіонах вирощування культури.

Гриб зимує у вигляді пікнід та міцелію на рослинних рештках, що залишилися в ґрунті після збору врожаю. Також потужним джерелом інфекції є заражене насіння, всередині якого патоген зберігається роками.

Поширення хвороби відбувається за допомогою конідій, які розносяться краплями дощу, вітром або комахами. Процес зараження починається при потраплянні спор на вологі тканини рослини.

Оптимальні умови для активного розвитку гриба — це температура повітря в межах 20–25°C. Висока вологість повітря, часті тумани та роси значно прискорюють інфікування посівів.

Патоген має високу агресивність і здатний уражати культуру на всіх етапах розвитку, від сходів до повного дозрівання бобів.

Хвороба вражає всі органи рослини: коріння, стебла, листя та боби. Це призводить до передчасного відмирання листя та зниження загальної енергії росту рослин.

Ураження насіння призводить до зниження польової схожості. Часто проростки гинуть ще до появи на поверхні ґрунту, що провокує значне зрідження посівів.

При ураженні бобів гриб проникає в зерно, що погіршує його посівні та харчові властивості. Таке насіння стає нежиттєздатним або дає хворе потомство.

Втрати врожаю при інтенсивному розвитку аскохітозу можуть досягати 40–50%. Окрім фізичної втрати ваги, знижується вміст білка та погіршується якість готової продукції.

Пошкоджені стебла стають крихкими, що призводить до вилягання посівів та ускладнює процес механізованого збирання врожаю.

Характерною ознакою є поява округлих або подовжених плям сірого кольору з темною облямівкою. З часом центр плями світлішає, на ньому з’являються дрібні чорні крапки — пікніди.

На листках плями мають чітко виражену концентричну зональність. Вони часто зливаються, охоплюючи значну площу листової пластинки, що викликає її засихання.

На стеблах та бобах плями заглиблені. При вологій погоді на їх поверхні з’являється рожевий або кремовий наліт, що складається з маси спор патогену.

При сильному ураженні кореневої шийки спостерігається побуріння та гниття тканин, що призводить до швидкого в’янення всієї рослини.

Зерна в уражених бобах часто мають темні плями різної форми, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в насіннєву оболонку.

Ефективний захист базується на дотриманні сівозміни, де горох повертається на поле не раніше ніж через 3 роки. Важливо також просторово ізолювати посіви від минулорічних ділянок.

Обов’язковою є передпосівна обробка насіння системними фунгіцидами. Це дозволяє знищити внутрішню інфекцію та захистити проростки на початкових етапах росту.

У період вегетації проводять моніторинг посівів і за перших ознак хвороби застосовують фунгіциди. Особливо важливо проводити обробки у вологі роки, коли ризик епіфітотії максимальний.

Глибока оранка ґрунту восени сприяє швидкому розкладанню рослинних решток, на яких зберігається гриб, що суттєво знижує інфекційний фон у наступному році.

Використання стійких сортів та дотримання оптимальних строків сівби допомагають уникнути найнебезпечніших фаз розвитку гриба і забезпечити формування стабільного врожаю.