Аскохітоз сочевиці

Збудником цієї хвороби є гриб Ascochyta lentis, який належить до класу Аскоміцети. Це спеціалізований паразит, який завдає значної шкоди посівам сочевиці в різних агрокліматичних зонах.

Міцелій гриба проникає в тканини рослини, де утворює пікніди — спеціальні структури для безстатевого розмноження. Ці органи мають вигляд дрібних темних крапок на поверхні уражених ділянок.

Інфекція зберігається у вигляді грибниці на рослинних рештках у ґрунті, а також безпосередньо в насіннєвому матеріалі, що є основним шляхом поширення патогену на великі відстані.

У циклі розвитку гриба велике значення має наявність краплинно-рідинної вологи, необхідної для проростання конідій, які розносяться вітром або дощовими бризками на здорові рослини.

Діагностика збудника здійснюється шляхом мікроскопічного дослідження зразків, де виявляються типові конідії та пікніди збудника, що підтверджують діагноз аскохітозу.

Аскохітоз вражає всі надземні частини сочевиці: листя, стебла, квітки та боби. Це призводить до передчасного старіння та відмирання рослин.

Найбільшої шкоди завдається ураженням бобів, де гриб проникає крізь стулки безпосередньо до насіння, викликаючи його деформацію та втрату товарного вигляду.

Порушення фізіологічних процесів через ураження стебел та листя призводить до суттєвого зниження врожайності та погіршення якості зібраного зерна.

При інтенсивному розвитку хвороби спостерігається масове осипання зав'язі та квіток, що критично зменшує потенційну продуктивність посіву сочевиці.

Насіння, отримане з хворих рослин, має низьку енергію проростання, а сходи з такого насіння часто гинуть на ранніх етапах розвитку.

Активний розвиток патогену припадає на період вегетації сочевиці, починаючи з фази сходин і до дозрівання, за умови достатнього рівня вологості.

Найбільш сприятливими для поширення інфекції є температури в діапазоні від +18°C до +25°C та наявність частих опадів, що забезпечують постійну вологість поверхні рослин.

Хвороба має здатність до стрімкого розповсюдження під час тривалих періодів дощів, коли спори збудника вільно переносяться на сусідні здорові рослини.

У другій половині літа, особливо в період формування бобів, ураження стає масовим, що робить його візуально помітним на полі у вигляді плям різного розміру.

Посушливі умови можуть дещо стримувати розвиток гриба, але не знищують інфекцію, яка продовжує виживати в прихованих формах до настання сприятливих умов.

На ранніх стадіях хвороба проявляється появою дрібних сіруватих або бурих плям на листі, які з часом збільшуються в розмірах та набувають темної облямівки.

Стебла рослин покриваються видовженими виразками, які можуть бути втиснутими в тканини, що часто веде до ламкості стебла при сильному ураженні.

На бобах утворюються характерні плями, що мають концентричні кола, всередині яких часто можна побачити чорні пікніди гриба.

За умов високої вологості на плямах може з'являтися ледь помітний споровий наліт, який є джерелом подальшого розповсюдження інфекції в межах поля.

При огляді насіння помітні плями, зміна забарвлення або наявність грибниці на поверхні, що свідчить про глибоке ураження посівного матеріалу.

Основним заходом боротьби є використання тільки якісного, перевіреного насіння, яке пройшло фунгіцидну обробку перед висівом.

Дотримання правильної сівозміни дозволяє розірвати цикл розвитку патогену, оскільки гриб втрачає джерело живлення при зміні культури на полі.

Глибока оранка ґрунту восени забезпечує швидке розкладання рослинних решток, у яких зимує Ascochyta lentis, що значно знижує інфекційний тиск.

Використання фунгіцидів системної дії під час вегетації дозволяє ефективно зупинити поширення хвороби, якщо обробку проведено вчасно за перших ознак.

• Посів стійких сортів сочевиці.
• Регулярний моніторинг посівів на наявність первинних симптомів.
• Оптимізація густоти посіву для кращої вентиляції рослин.
• Знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.