Альтернарія найтонша

Альтернарія найтонша (Alternaria tenuissima) — це недосконалий гриб із царства Гриби (Fungi), роду Альтернарія (Alternaria). Він є одним із найпоширеніших фітопатогенів, що здатний як до паразитизму, так і до сапротрофного живлення.

Міцелій гриба септований, сильно розгалужений, зазвичай забарвлений у оливково-бурий або темно-коричневий колір. У процесі спороутворення формуються ланцюжки конідій, які мають характерні поперечні та подовжні перегородки.

Цей вид часто виступає як опортуністичний патоген, що вражає тканини рослин, які вже були пошкоджені іншими грибами, комахами або зазнали стресового впливу несприятливих екологічних факторів.

Гриб продукує цілий комплекс небезпечних мікотоксинів, які можуть негативно впливати на метаболізм рослини та знижувати якість харчової продукції, що робить цей патоген економічно значущим для агросектору.

Для ідентифікації збудника в лабораторії використовують методи культивування на селективних середовищах та подальший аналіз морфометричних показників конідій за допомогою світлової мікроскопії.

Збудник має надзвичайно широке коло господарів і вражає більшість сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, технічні та плодово-ягідні культури, що призводить до суттєвих втрат врожаю.

Особливо чутливими до інфекції є картопля, томати, соняшник, соя та пшениця. Гриб вражає всі вегетативні органи, від кореневої системи до плодів, суттєво обмежуючи фотосинтетичну поверхню рослин.

На зернових культурах Alternaria tenuissima спричиняє розвиток хвороби «чорний зародок», що призводить до зниження енергії проростання насіння та масової загибелі сходів при ранніх посівах.

У овочівництві патоген викликає некротичні плямистості на листі та стеблах, що провокує передчасне всихання рослин і, як наслідок, різке зниження маси та якості товарної продукції.

Гриб також активно розвивається на рештках рослин, що лежать на поверхні ґрунту, перетворюючи їх на постійне джерело інфекції для наступних циклів вирощування чутливих культур.

Інфекційний цикл починається навесні, коли підвищення температури повітря до +20...+28°C та наявність вологи сприяють масовому проростанню спор, що зимували в ґрунті або на насінні.

Найбільш швидке поширення патогену спостерігається у періоди з частими дощами, туманами та випадінням рясних рос, оскільки крапельна волога є необхідною умовою для інфікування тканин рослин.

Протягом вегетації гриб розмножується конідіями, які розносяться вітром на великі відстані, забезпечуючи швидке захоплення нових площ посівів та вторинне зараження вже хворих рослин.

Стадія спокою у вигляді хламідоспор або щільної грибниці дозволяє патогену витримувати несприятливі зимові умови, зберігаючись у рослинних залишках, що лежать у верхньому шарі ґрунту.

У другій половині літа, особливо під час дозрівання врожаю, гриб інтенсивно вражає пошкоджені або перестиглі частини рослин, що особливо небезпечно при затяжних дощах під час збору врожаю.

Початкові ознаки зараження виявляються у вигляді дрібних плям темно-коричневого або чорного кольору, які з часом розростаються і набувають чіткої концентричної зональності.

Тканини в місцях ураження некротизуються, стають ламкими та сухими. Навколо плям часто утворюється хлоротична зона, що свідчить про системну токсичну дію метаболітів гриба на клітини рослини.

При високому рівні вологості повітря на поверхні плям утворюється специфічний оливково-чорний наліт, який складається з вегетативних органів та маси конідій, що легко відокремлюються від субстрату.

Плоди уражених овочевих культур вкриваються сухими плямами, які поступово заглиблюються в м'якуш, призводячи до передчасного опадання плодів або їхньої муміфікації на кущі.

Насіння, яке було уражене патогеном, набуває тьмяного відтінку, втрачає свою характерну блискучу поверхню і часто вкривається темним нальотом, особливо в місці розташування зародка.

Система захисту базується на запобіганні накопиченню інфекції в ґрунті шляхом дотримання науково обґрунтованої сівозміни, де виключається повторне розміщення вразливих культур на одному полі.

Ефективним агротехнічним прийомом є ретельна обробка ґрунту, зокрема глибока оранка, яка сприяє швидкому розкладанню рослинних решток та знищенню зимуючих форм гриба.

Використання високоякісного насіннєвого матеріалу, що пройшов очищення та знезараження протруйниками, значно зменшує ризики раннього ураження посівів та розвитку захворювання у фазі сходів.

• Просторове розміщення посівів для покращення аерації.
• Використання стійких до альтернаріозу гібридів.
• Збалансоване мінеральне живлення без передозування азоту.

Для хімічного захисту під час вегетації застосовують фунгіциди контактної та системної дії (групи стробілуринів, триазолів тощо), обприскування якими проводять згідно з моніторингом поширення інфекції.