Альтернаріоз льону

Збудником захворювання є недосконалий гриб Alternaria linicola (синонім Alternaria linicola Groves & Skolko). Належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскомікоти.

Цей фітопатоген є вузькоспеціалізованим паразитом, що вражає переважно льон-довгунець та льон олійний протягом усієї вегетації.

Гриб зберігається в насінні та пожнивних рештках у ґрунті у вигляді міцелію або конідій, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов.

Мікроскопічно патоген ідентифікується за наявністю оливково-бурих конідієносців, на яких утворюються ланцюжки темно-забарвлених багатоклітинних конідій.

Поширення інфекції в агроценозі відбувається переважно повітряним шляхом, а також краплями дощу, що переносять спори з однієї рослини на іншу.

Хвороба уражає всі наземні органи льону: від проростків до коробочок, значно знижуючи загальну продуктивність посівів.

Ураження насіння призводить до зниження схожості, енергії проростання та формування кволих, нежиттєздатних проростків, що гинуть у ґрунті.

При ураженні стебел гриб руйнує тканини волокна, внаслідок чого воно втрачає свою міцність, еластичність та погіршує показники номеру якості.

Втрати врожаю насіння виникають через недорозвиненість коробочок, які часто чорніють, що перешкоджає нормальному наливу зерна.

Економічна шкода від альтернаріозу полягає не лише в зниженні маси врожаю, а й у значному погіршенні товарного вигляду та посівних якостей насіння.

Перші симптоми часто спостерігаються вже на ранніх сходах, особливо за умов підвищеної вологості під час проростання насіння в ґрунті.

Найбільша інтенсивність розвитку хвороби припадає на період з вологістю повітря понад 85% та температурним режимом від +18°C до +25°C.

Фаза бутонізації та цвітіння є найбільш вразливою, оскільки в цей час конідії гриба активно осідають на генеративних органах рослини.

Наявність ранкової роси або опадів у період дозрівання сприяє швидкому поширенню вторинної інфекції, що викликає почорніння коробочок.

Циклічність розвитку гриба дозволяє йому давати кілька генерацій за сезон, що в умовах частих дощів призводить до швидкого охоплення інфекцією всього поля.

На сходах хвороба виявляється як темно-коричневі виразки на підсім'ядольному коліні, що призводить до вилягання та масової загибелі сходів.

Листя покривається дрібними, розпливчастими плямами темно-бурого забарвлення, які з часом мають тенденцію до злиття та відмирання тканин.

На стеблах з'являються подовжені темні плями або штрихи, що при високій вологості вкриваються оливково-чорним нальотом спороношення гриба.

Коробочки льону при зараженні набувають характерного чорного кольору, часто виглядають підпаленими, а їхні стулки передчасно розтріскуються.

Насіння всередині уражених коробочок стає тьмяним, деформованим, часто вкривається шаром грибниці, що особливо помітно при збиранні врожаю.

Основою контролю є використання якісного, сертифікованого насіннєвого матеріалу, що перевірений на відсутність грибної інфекції.

• Протруювання насіння фунгіцидами широкого спектру дії для знезараження від зовнішньої та внутрішньої інфекції.
• Дотримання сівозміни з поверненням льону на поле не раніше ніж через 5-6 років для зменшення інфекційного фону.
• Глибока оранка ґрунту восени для якісного заробляння пожнивних решток, у яких зимує патоген.
• Збалансоване живлення рослин із дотриманням норм фосфорно-калійних добрив для підвищення природного імунітету культури.

Хімічний захист полів фунгіцидами в критичні фази росту (бутонізація) є обов'язковим елементом технології вирощування при загрозі поширення хвороби.