Хлоротична плямистість кавуна

Збудником захворювання є вірус хлоротичної плямистості кавуна (Watermelon chlorotic stunt virus, WmCSV), що належить до родини Geminiviridae.

Це фітопатоген, який розповсюджується виключно через комах-переносників, головним чином тютюнову білокрилку (Bemisia tabaci).

Вірус має одноланцюгову ДНК та характеризується здатністю вражати рослини на клітинному рівні, порушуючи їхній метаболізм.

Для верифікації вірусу агрономи застосовують імуноферментний аналіз або полімеразну ланцюгову реакцію в спеціалізованих лабораторіях.

Важливо розуміти, що механічна передача вірусу через садовий інструмент під час обрізки зазвичай не є основним шляхом поширення.

Хвороба уражує представників родини гарбузових, включаючи кавуни, дині, огірки та різні види гарбузів.

Системна інфекція призводить до значного пригнічення росту, що робить рослини неконкурентоспроможними та вразливими до інших стресів.

Економічні збитки виникають через різке зменшення кількості та якості товарного врожаю, що унеможливлює реалізацію продукції.

Поширення патогену часто носить осередковий характер, але за сприятливих умов для білокрилки може швидко охопити всю площу поля.

Рослини, уражені в ранньому віці, рідко відновлюються, що призводить до повного випадіння культури на окремих ділянках посіву.

Основні симптоми проявляються у вигляді яскраво вираженого хлорозу листків, який часто супроводжується мозаїчним візерунком.

Листя стає дрібним, деформованим, краї часто закручуються, що створює характерний кущистий вигляд верхівки рослини.

Спостерігається значне скорочення міжвузлів, внаслідок чого рослина виглядає приземкуватою та карликовою.

Цвітіння пригнічене, квітки можуть бути недорозвиненими, що безпосередньо впливає на відсутність плодоношення.

На плодах можуть виникати плями жовтого кольору, які згодом призводять до деформації плоду та погіршення його смакових якостей.

Основним заходом боротьби є контроль чисельності популяції білокрилки за допомогою інсектицидів системної дії.

Просторова ізоляція від джерел інфекції та бур’янів є критично важливою для мінімізації ризику зараження.

Необхідно впроваджувати використання якісного здорового насіннєвого матеріалу та вирощування стійких гібридів.

Видалення та знищення хворих рослин на ранніх етапах розвитку допомагає стримати поширення інфекції на сусідні рядки.

• Регулярний моніторинг посівів на наявність комах-переносників.
• Використання жовтих клейових пасток для раннього виявлення білокрилки.
• Санітарна очистка країв поля від бур’янів-резерваторів.