Сферонема бахромчата

Сферонема бахромчата (лат. Sphaeronaema fimbriatum) — це мікроскопічний патогенний гриб з відділу Аскомікота, відомий як один з найнебезпечніших збудників хвороб коренеплодів.

Морфологічно гриб формує характерні пікніди з довгим виростом, що забезпечує активне вивільнення спор у навколишнє середовище, особливо за високої вологості.

Патоген має високу здатність до виживання у ґрунті завдяки утворенню хламідоспор, які можуть зберігати життєздатність протягом кількох років.

Цей мікроорганізм є спеціалізованим паразитом, що проникає у тканини рослини переважно через механічні пошкодження або природні отвори в кореневій системі.

Біологічний цикл розвитку гриба включає стадії розмноження міцелієм та спорами, що дозволяє йому швидко колонізувати тканини господаря за сприятливих кліматичних умов.

Головною культурою, що страждає від діяльності цього гриба, є батат. Хвороба, яку він викликає, отримала назву «чорна гниль».

Гриб вражає кореневу систему, стебла та безпосередньо бульби, роблячи їх абсолютно непридатними для вживання в їжу та промислової переробки.

Ураження коренеплодів призводить до повної втрати врожаю як під час вирощування, так і в процесі зберігання в підвалах чи складах.

Патоген здатен викликати системне зараження рослин, що зупиняє їхній розвиток і призводить до загибелі молодих насаджень у перші тижні після посадки.

Економічні збитки від поширення цієї хвороби можуть бути критичними для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні солодкої картоплі.

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді чорних плям на поверхні шкірки бульби, які мають чіткі краї та злегка вдавлену форму.

Уражені ділянки тканин з часом стають дуже твердими, а на поверхні може з'явитися ледь помітний темно-сірий наліт грибниці.

Рослини, уражені в період вегетації, мають пригнічений вигляд: листя жовтіє та в’яне, а підземна частина починає чорніти від кореневої шийки.

При розрізі ураженого коренеплоду виявляється потемніння судинних пучків, яке поширюється вглиб м’якуша, що свідчить про активний розвиток грибниці.

У складських умовах зараження стрімко переходить з одного коренеплоду на сусідні, утворюючи цілі осередки гниття в тарі.

Найефективнішим методом боротьби є суворе дотримання сівозміни, при якому повернення батату на одну ділянку допускається не раніше ніж через 4 роки.

Використання лише сертифікованого безвірусного посадкового матеріалу значно мінімізує ризики занесення інфекції на нові поля.

Необхідно проводити ретельну дезінфекцію інвентарю та місць зберігання врожаю, оскільки спори гриба можуть залишатися на поверхнях тривалий час.

Після збору врожаю всі уражені частини рослин мають бути негайно видалені з поля та спалені для запобігання поширенню інокулюму.

• Вибір стійких до гниття сортів культури.
• Дотримання режиму просушування бульб після збору.
• Використання фунгіцидних протруйників для підготовки розсади.