Сейматоспоріум ліхенікола

Сейматоспоріум ліхенікола (лат. Seimatosporium lichenicola) — це патогенний гриб, що відноситься до класу аскоміцетів. Він є поширеним збудником некротичних захворювань кори та гілок на багатьох деревно-чагарникових породах.

Гриб утворює міцелій усередині кори, що спричиняє розвиток локальних некрозів. Розмноження відбувається за допомогою конідій, які мають специфічну веретеноподібну форму з перегородками.

Цей мікроорганізм часто веде себе як факультативний паразит, який активізується за умови послаблення захисних механізмів рослини через зовнішні стресові чинники.

Джерелом первинної інфекції слугують уражені гілки, опала кора та рослинні рештки, де гриб може зберігатися у стані спокою протягом тривалого періоду часу.

Діагностика патогена базується на мікроскопічному аналізі спороношення, що виникає на некротичних ділянках кори, а також на виділенні чистої культури гриба на живильні середовища.

Найбільшої шкоди Seimatosporium lichenicola завдає плодовим культурам з родини Розових, зокрема яблуні, груші, вишні та різним видам декоративних дерев у садово-паркових зонах.

Патоген проникає в тканини через тріщини в корі, місця механічних пошкоджень, пошкодження шкідниками або неякісні зрізи під час проведення зимового чи весняного формування крони.

В результаті розвитку гриба відбувається відмирання камбію, що призводить до припинення руху поживних речовин і поступового засихання окремих гілок або всього дерева.

Тривала присутність гриба на стовбурі послаблює дерево, роблячи його вразливим до інших шкідливих організмів та несприятливих погодних умов, таких як морози чи посуха.

Економічні втрати проявляються у зниженні врожайності, необхідності радикальної обрізки, а в критичних випадках — у повній втраті цінних плодових дерев або садивного матеріалу.

Первинні симптоми зараження проявляються у вигляді деформації кори, появи втиснутих бурих плям та розтріскування тканин на молодих і старих пагонах.

На поверхні уражених ділянок формуються дрібні чорні пікніди, з яких за сприятливих умов виділяються спори гриба, що розповсюджуються краплями дощу або вітром.

Поступово уражена кора починає відшаровуватися, а під нею стають помітні некротичні ділянки деревини, що мають характерний темний забарвлення.

Ураження гілок часто супроводжується передчасним пожовтінням та опаданням листя, при цьому уражені пагони з часом набувають вигляду сухих, крихких залишків.

В період високої вологості навколо місць некрозу можна помітити наліт спороношення, що є надійним індикатором активної фази розвитку збудника захворювання.

Система захисту від Seimatosporium lichenicola починається з правильної агротехніки, зокрема регулярного очищення садів від сухостою та уражених гілок.

Необхідно ретельно дезінфікувати інструменти для обрізки після кожного дерева, щоб запобігти механічному перенесенню спор гриба з хворих рослин на здорові.

Після проведення обрізки всі зрізи діаметром понад 1–2 см слід обробляти садовим варом або іншими фунгіцидними замазками для закриття «вхідних воріт» для інфекції.

Ефективним заходом є профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді до початку сокоруху, що суттєво знижує запас інфекції на корі дерев.

Підтримка високого рівня агрофону та вчасне проведення заходів із боротьби зі шкідниками кори є критично важливими для запобігання поширенню цього фітопатогена.