Сцитинострома молочно-біла

Сцитинострома молочно-біла (Scytinostroma galactinum) — це базидіальний гриб, що належить до родини Lachnocladiaceae. Він відомий як збудник деструктивних процесів у деревині багатьох видів рослин.

Плодові тіла гриба мають вигляд тонких, шкірястих плівок, які щільно прилягають до поверхні кори або відмерлої деревини. Колір плодових тіл варіюється від білого до кремового, а при висиханні вони стають жовтуватими.

Мікроскопічна будова гриба є унікальною завдяки наявності специфічних скелетних гіф та розгалужених дендрогіф, що дозволяє точно ідентифікувати вид у лабораторних умовах.

Біологічно цей вид віддає перевагу вологим та затіненим місцям, де розвиток міцелію відбувається найбільш активно протягом усього вегетаційного періоду.

Гриб здатний поширюватися за допомогою спор, що переносяться повітряними потоками, або через безпосередній контакт міцелію з кореневими системами сусідніх дерев.

Патоген вражає як хвойні, так і листяні породи дерев, спричиняючи розвиток білої гнилі, яка швидко руйнує структурні компоненти деревини — лігнін та целюлозу.

Ураження коренів та основи стовбура призводить до втрати деревом життєздатності та суттєвого зниження його стійкості до механічних впливів, зокрема сильних вітрів.

Гриб особливо небезпечний для молодих насаджень, де швидке поширення гнилі може призвести до масового всихання дерев на значних площах.

У дорослих лісах діяльність гриба призводить до утворення дупел та значного зниження технічної якості деревини, що робить її непридатною для господарського використання.

Крім того, патоген створює умови для поселення вторинних шкідників, які ще більше прискорюють загибель ураженого дерева.

Першими проявами хвороби є загальне ослаблення крони: зменшення розміру хвої або листків, а також передчасне їх опадання та поява суховершинності.

При знятті кори в прикореневій зоні можна виявити білу грибницю, яка впроваджується в луб та камбій, порушуючи обмінні процеси в рослині.

Деревина на зрізі набуває світлого забарвлення з характерними чорними лініями, що розмежовують зони активного руйнування, які спричинені діяльністю ферментів гриба.

Висихання і розтріскування кори в нижній частині стовбура є тривожним симптомом, що вказує на глибоке ураження внутрішніх тканин дерева.

У вологий період на стовбурах та пеньках з'являються характерні плодові тіла гриба, що мають воскоподібну структуру та щільно притиснуті до основи.

Боротьба з хворобою базується на суворому дотриманні лісокультурних вимог, зокрема на своєчасному видаленні сухостійних та хворих дерев з осередків інфекції.

Важливим заходом є проведення вибіркових рубок, під час яких слід уникати пошкоджень коренів сусідніх здорових дерев, оскільки це відкриває шляхи для інфекції.

У розплідниках та декоративних садах ефективним є застосування агротехнічних методів: забезпечення нормального водовідведення та внесення добрив для підвищення імунітету рослин.

Профілактична обробка зрізів та ран на деревах спеціальними антисептичними засобами або фунгіцидами допомагає запобігти зараженню спорами патогена.

Біологічний захист з використанням грибів-антагоністів, зокрема видів Trichoderma, є екологічно безпечним та дієвим методом утримання популяції патогена на низькому рівні.