Іржа лохини

Іржа лохини, викликана збудником Pucciniastrum vaccinii, є поширеним мікологічним захворюванням, що вражає представників родини Вересові. Це патогенний гриб, що належить до класу Базидіоміцети.

Життєвий цикл гриба є досить складним, оскільки він часто потребує зміни господарів. Переносниками спор можуть виступати хвойні дерева, зокрема тсуга, що ускладнює повне викорінення збудника.

Міцелій патогена розвивається в тканинах листка, висмоктуючи поживні речовини та руйнуючи хлорофіл, що призводить до видимих симптомів на надземній частині рослини.

Спори гриба поширюються за допомогою повітряних потоків, крапель дощу або інструментів, якими обробляють заражені та здорові кущі, тому гігієна на плантації є критично важливою.

Вивчення біології Pucciniastrum vaccinii вказує на його здатність швидко адаптуватися до змін навколишнього середовища, що робить його небезпечним для інтенсивного ягідництва.

Від іржі страждає переважно лохина високоросла. Захворювання значно знижує фотосинтетичну активність листкової поверхні, що прямо відображається на темпах росту куща.

В результаті сильного ураження відбувається передчасне опадання листя, що позбавляє рослину можливості накопичити достатньо вуглеводів для успішної перезимівлі.

Молоді пагони, уражені хворобою, втрачають тургор, деформуються та стають вразливими до низьких температур, що часто призводить до їх вимерзання взимку.

Погіршується якість врожаю: ягоди стають дрібними та втрачають свої смакові властивості, а в окремих випадках спостерігається їх осипання до настання повної стиглості.

Тривале ігнорування хвороби призводить до виснаження куща, що в перспективі може стати причиною загибелі цілих ділянок ягідника через системне ослаблення імунної системи рослин.

Головним симптомом є поява на верхній частині листків яскравих плям червоного або коричневого кольору, які мають жовтуватий ореол навколо ураженої ділянки.

Зі зворотної сторони листків у місцях плям утворюються характерні подушечки-пустули, заповнені порошкоподібними спорами оранжевого або іржавого відтінку.

Хвороба зазвичай проявляється у другій половині літа, коли температурний режим та вологість сприяють активному розвитку міцелію гриба на рослині.

З часом уражені листки засихають, скручуються і опадають, створюючи джерело інфекції для наступного сезону на поверхні ґрунту під кущами.

• Поява жовто-червоних плям на листках
• Оранжеві пустули на нижній стороні листка
• Масове передчасне опадання листя
• Гальмування росту молодих пагонів
• Зниження загальної врожайності плантації

Першочерговим заходом контролю є своєчасне видалення та спалювання опалого листя, оскільки саме в ньому зимує збудник хвороби, готуючись до наступного циклу.

Проріджування кущів через правильну обрізку допомагає покращити циркуляцію повітря, що суттєво знижує вологість листя та перешкоджає проростанню спор гриба.

Використання фунгіцидів контактної та системної дії (на основі міді або азолів) повинно проводитися згідно з графіком обробок, уникаючи періоду цвітіння та безпосереднього збору врожаю.

Важливо уникати надмірного поливу методом дощування, особливо у вечірні години, коли листя залишається вологим протягом тривалого часу, що є ідеальним для іржі.

Інтегрований захист має включати висадку стійких до патогенів сортів та підтримання оптимального балансу поживних речовин, що підвищує загальну резистентність кущів.