Біла гниль винограду

Збудником хвороби є недосконалий гриб Pilidiella diplodiella (раніше відомий як Coniothyrium diplodiella), що належить до порядку Sphaeropsidales. Це небезпечний фітопатоген, який спеціалізується на ураженні тканин виноградної лози та ягід.

Гриб зимує у ґрунті та на уражених рослинних рештках у формі пікнід — спеціалізованих плодових тіл, де формуються спори. Поширення інфекції відбувається краплями дощу або під час виконання сільськогосподарських робіт.

Інфекція проникає в рослину переважно через механічні пошкодження, такі як рани від граду, пошкодження комахами або неякісна обрізка. Здорові, цілісні тканини уражаються патогеном значно важче.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із рівнем вологості повітря та наявністю крапельної вологи на поверхні органів рослини. При сприятливих умовах патоген швидко розмножується, утворюючи нові покоління спор.

Міцелій гриба активно поширюється всередині тканин рослини, руйнуючи клітинні стінки та провокуючи розвиток некрозів, що призводить до відмирання уражених ділянок лози або ягід.

Головним господарем для Pilidiella diplodiella є культурний виноград (Vitis vinifera). Хвороба спричиняє значні збитки, знижуючи врожайність та якість продукції.

Основна шкода проявляється у масовому висиханні ягід, які втрачають свій товарний вигляд, цукристість та стають непридатними для переробки у виноробстві.

При ураженні пагонів спостерігається передчасне їх відмирання, що погіршує визрівання лози та знижує морозостійкість куща в зимовий період.

Вплив граду на виноградник створює катастрофічні умови: масові рани на ягодах і лозі стають місцем для миттєвого інфікування патогеном, що може призвести до втрати більшої частини врожаю.

Економічна шкода складається як з кількісних втрат врожаю, так і з погіршення органолептичних показників вина через розвиток вторинних інфекцій на пошкоджених ділянках.

Розвиток хвороби може спостерігатися протягом усього періоду вегетації, особливо після періодів тривалих дощів, що супроводжуються високими температурами.

Найбільш критичним періодом для інфікування є літні місяці, коли ягоди досягають фази розм'якшення і стають більш вразливими до проникнення інфекції.

Спалахи хвороби часто фіксуються після грозових злив з градом, оскільки саме механічні пошкодження є головним фактором розвитку епіфітотії.

Вторинні цикли зараження відбуваються постійно, доки зберігаються умови високої вологості та наявність свіжих пікноспор, які розносяться вітром та краплями води.

Зі зниженням температури восени активність патогена зменшується, і він переходить у стан спокою в грунті, чекаючи на наступний сезон для відновлення циклу.

Перші ознаки на ягодах виглядають як втрата природного забарвлення — вони стають світло-жовтими або блідими, після чого швидко зморщуються.

На поверхні ягід та гребенів гроздей з'являються дрібні чорні крапки — це пікніди гриба, які розташовуються групами або концентричними колами.

На зелених пагонах помітні плями, що мають коричнево-червоний відтінок; з часом вони розростаються і можуть викликати повне пересихання ділянки втечі.

• Знебарвлення ягід та їх різке в'янення.
• Поява чорних пікнід на шкірці плодів.
• Некротичні плями на молодих пагонах.
• Повна загибель грозді при ураженні гребеня.

При дуже високій вологості повітря з пікнід виділяється спорова маса, яка виглядає як слизові завитки, що підтверджує активний розвиток білої гнилі.

Ефективна боротьба базується на суворому дотриманні агротехнічних вимог, включаючи обов'язкове збирання та спалювання уражених частин рослин.

Важливим елементом є профілактичне висвітлення куща через правильну обрізку та підв'язку, що покращує циркуляцію повітря і перешкоджає накопиченню вологи.

Для мінімізації ризику інфікування слід використовувати сітки від граду, які захищають ягоди від механічних ран, через які гриб проникає в тканини.

Хімічний захист передбачає обприскування виноградників фунгіцидами після пошкодження градом або при затяжних дощах, щоб попередити розповсюдження спор.

Збалансоване живлення рослин калієм та фосфором сприяє зміцненню клітинних стінок та підвищує загальний імунітет винограду до фітопатогенів.