Іржа льону

Збудником іржі льону є облігатний паразит — гриб Melampsora lini, який належить до царства Гриби, типу Базидіоміцети. Це вузькоспеціалізований патоген, що вражає льон-довгунець та олійний льон.

Життєвий цикл гриба повний і включає кілька стадій розвитку: еціоспорову, урединіоспорову та теліоспорову. Весь цикл відбувається на одному господарі, що дозволяє інфекції швидко поширюватися.

Джерелом інфекції є теліоспори, які зимують на рослинних рештках. Навесні вони проростають і утворюють базидіоспори, що заражають молоді проростки.

Протягом сезону гриб розмножується урединіоспорами, які забезпечують швидке перезараження посівів. Ця фаза є найбільш небезпечною для розвитку епіфітотій у посівах.

Розвиток хвороби інтенсивно відбувається за умов помірних температур та високої вологості повітря. Наявність краплинної вологи (роси) є обов'язковою для проростання спор.

Патоген вражає всі надземні частини рослини: листя, стебла та коробочки. Гриб поглинає поживні речовини з тканин господаря, що призводить до загального виснаження рослин.

Ураження льону-довгунця негативно впливає на якість волокна. Волокно втрачає еластичність, стає ламким, що значно знижує його товарну цінність та вихід готової продукції.

Для олійних сортів льону небезпека полягає у зниженні наливу насіння. Це веде до щуплості, падіння олійності та зниження схожості посівного матеріалу.

При сильному ураженні спостерігається передчасне висихання стебел. Рослини передчасно зупиняють ріст, що призводить до значних втрат врожаю та якості соломи.

Порушення цілісності тканин через спороношення гриба відкриває «ворота» для вторинних інфекцій, що додатково ускладнює розвиток патологічних процесів.

Початковими ознаками є поява яскраво-оранжевих плям, які називаються урединіями. Вони містять масу урединіоспор і зазвичай розташовані на нижній стороні листя.

Згодом ураження поширюється на стебла та генеративні органи. Оранжеві подушечки можуть покривати значну частину поверхні рослини, порушуючи фотосинтез.

Наприкінці вегетації на місці оранжевих плям або окремо з'являються темні, майже чорні крапки або плями — це телії, де гриб готується до перезимівлі.

Пошкоджені стебла часто виглядають виснаженими, втрачають свій природний блиск і колір. У місцях великого скупчення пустул тканини можуть тріскатися.

При масовому ураженні весь посів набуває рудуватого відтінку, що добре помітно при огляді поля з певної відстані в період активного спороношення.

Використання стійких сортів є основним заходом контролю. Сучасна селекція дозволяє мінімізувати втрати від іржі, вибираючи сорти з генетичною стійкістю.

Дотримання сівозміни з поверненням льону на поле через 5-6 років дозволяє суттєво зменшити накопичення інфекції в ґрунті та на рештках рослин.

Якісний обробіток ґрунту, спрямований на заорювання пожнивних решток, сприяє їх швидкому розкладанню та знищенню теліоспор гриба.

Хімічний захист передбачає застосування фунгіцидів під час вегетації. Обробки доцільно проводити при перших ознаках появи оранжевих пустул на посівах.

• Знищення бур'янів та падалиці льону.
• Використання якісного протруєного посівного матеріалу.
• Збалансоване мінеральне живлення (особливо калій).
• Оптимальна густота стояння для кращого провітрювання.