Лабрелла ліщинова

Лабрелла ліщинова (Labrella coryli) — це сумчастий гриб, який належить до порядку Helotiales і є вузькоспеціалізованим паразитом рослин родини Березових.

Міцелій гриба проникає в паренхіму листка, де поступово формує складні органи спороношення, відомі як апотеції, що забезпечують виживання виду.

Цей патоген є типовим мешканцем вологих лісових екосистем, але часто вражає культурні плантації фундука при порушенні агротехніки.

Систематичне положення гриба визначає його здатність до тривалого зберігання в ґрунті разом із залишками уражених рослин.

Розпізнати вид можна за специфічними темними висипаннями на поверхні листа, які легко відрізнити від плям бактеріального походження за структурою.

Головним господарем для даного гриба є ліщина звичайна (Corylus avellana) та її культурні сорти, які вирощуються заради горіхів.

Ураження обмежується переважно листям, де гриб викликає розвиток некротичних плям, що зменшує корисну площу фотосинтезу.

При сильному поширенні хвороби дерево слабшає, знижується інтенсивність накопичення пластичних речовин, необхідних для плодоношення.

Для молодих саджанців фундука патоген є особливо небезпечним, оскільки він може гальмувати розвиток крони та ріст пагонів протягом сезону.

Загальна шкодочинність полягає у зниженні фітосанітарного стану насаджень та послабленні загального імунітету рослин.

Весняний період є критичним для зараження, коли спори гриба розносяться вітром на листя, що тільки почало розпускатися.

Протягом літа патоген продовжує розвиток, утворюючи нові покоління спор, якщо температурний режим тримається в межах 18–25 градусів.

Найбільша активність спостерігається під час дощових періодів, оскільки краплі води допомагають спорам потрапляти на нові ділянки тканин.

Восени процес спороутворення сповільнюється, і гриб переходить до стадії очікування в опалому листі, де зимує до наступного сезону.

Кліматичні зміни, зокрема подовження теплого періоду, сприяють тому, що інфекція зберігається на деревах довше, ніж зазвичай.

Основним симптомом є поява дрібних плям темно-коричневого кольору, які з часом можуть набувати чорного відтінку через розвиток плодових тіл.

На початкових стадіях плями малопомітні, але з розвитком вони стають чітко окресленими на фоні зеленої тканини листка.

• Поява чорних крапок-апотеціїв всередині плям.
• Деформація листкової пластинки навколо вогнища ураження.
• Поступове всихання тканин, що межують з плямами.
• Масове пожовтіння листя в кінці літа.
• Передчасний листопад через порушення живлення.

Колір плям може варіюватися залежно від віку ураження та вологості навколишнього середовища.

При огляді листка можна помітити нерівномірне ураження, де окремі частини крони виглядають більш пригніченими.

Найважливішим заходом є своєчасне видалення та компостування опалого листя, де зосереджений головний джерело інфекції.

Профілактичне обприскування фунгіцидами контактної дії на початку вегетації дозволяє суттєво зменшити початковий інфекційний фон.

Агротехнічне формування крони дозволяє забезпечити кращу вентиляцію, що запобігає тривалому зволоженню листя та розвитку патогена.

Застосування системних препаратів ефективне при виявленні перших ознак хвороби для зупинки її подальшого розповсюдження.

Дотримання сівозміни та просторової ізоляції між молодими плантаціями фундука допомагає уникати швидкого поширення хвороби.