Гіменохета склеювальна

Гіменохета склеювальна (лат. Hymenochaete agglutinans) — це гриб-паразит з відділу Basidiomycota, що спричиняє розвиток небезпечних некротичних захворювань на стовбурах та гілках листяних порід дерев.

Гриб утворює плодові тіла, які щільно прилягають до поверхні кори, мають вигляд шкірястих пластинок ржаво-коричневого кольору. Його поверхня часто вкрита мікроскопічним оксамитовим нальотом.

Специфічною ознакою виду є його міцелій, який здатен склеювати сусідні гілки рослини між собою, утворюючи міцні зрощення, що перешкоджають нормальному розвитку дерева.

Біологія гриба тісно пов'язана з умовами навколишнього середовища: висока вологість повітря та затінені ділянки крони є ідеальними для активного розмноження та поширення базидіоспор.

Гриб належить до родини Hymenochaetaceae і має спеціалізовані клітини — сети, які виступають над гіменіальним шаром, що дозволяє впевнено ідентифікувати цей вид при лабораторному дослідженні.

Гіменохета вражає велику кількість плодових дерев, включаючи яблуню, грушу, вишню, а також декоративні чагарники. Патоген проникає в кору та камбіальний шар, поступово руйнуючи живі тканини.

Головна шкода полягає в порушенні фізіологічних процесів дерева. Склеєні гілки не можуть вільно рухатися під вітром, а провідні судини в місцях зрощення відмирають, що призводить до загального виснаження крони.

Тривале зараження призводить до поступового відмирання скелетних гілок, що знижує врожайність саду та призводить до передчасної загибелі цілих дерев.

Рослини, уражені цим грибом, стають легкою мішенню для інших хвороб та комах-шкідників, оскільки їхня природна опірність значно знижується через постійний стрес.

Економічні збитки в садових господарствах можуть бути значними, оскільки вилікувати сильно уражені екземпляри часто неможливо, що вимагає їх повного видалення та викорчовування.

Візуально хвороба проявляється наявністю незвичних шкірястих утворень на поверхні кори, які нагадують нарости. Ці утворення можуть бути різного розміру, залежно від віку колонії.

Особливою ознакою є наявність зрощених («склеєних») гілок, які виглядають неприродно. У місцях такого з’єднання кора стає темно-коричневою, сухою, часто з глибокими тріщинами.

Листя на гілках, уражених патогеном, часто в’яне, жовтіє та передчасно опадає, оскільки гриб перекриває доступ поживних речовин та води до кінчиків пагонів.

При ретельному огляді під корою можна помітити розвинений міцелій, що має вигляд білуватої або жовтуватої плівки, яка пронизує тканини рослини, розкладаючи їх.

Плодові тіла гриба найбільш помітні в осінній період, коли вологість повітря сприяє їх активному росту, вони стають щільнішими і виділяються на фоні здорової кори дерева.

Основним методом контролю є своєчасна санітарна обрізка. Всі уражені ділянки, особливо місця склеювання гілок, повинні бути видалені з захопленням здорової тканини.

Важливо забезпечити правильну форму крони та достатнє провітрювання, щоб знизити вологість всередині дерев, що значно сповільнює розвиток патогена.

Після обрізки всі зрізи необхідно дезінфікувати розчином мідного купоросу та замазувати садовим варом, щоб запобігти повторному зараженню через відкриті рани.

Для профілактики в садах з високим ризиком зараження проводять обприскування фунгіцидами на основі міді на початку вегетаційного періоду, до розпускання бруньок.

Слід уникати механічних пошкоджень стовбурів під час догляду за садом, оскільки саме через такі пошкодження спори гриба найлегше проникають усередину деревини.