Гломерела злакова

Гломерела злакова (лат. Glomerella graminicola), відома також як анаморфна стадія Colletotrichum graminicola, є сумчастим грибом, що спричиняє антракноз злакових культур.

Цей мікроскопічний збудник належить до родини Glomerellaceae і спеціалізується на паразитуванні на представниках родини тонконогових, зокрема кукурудзі.

Гриб здатний тривалий час зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках, використовуючи міцелій як основну форму для виживання в міжсезоння.

Життєвий цикл включає активне утворення конідій в ацервулах — спеціальних плодових тілах, які зазвичай забезпечують масове поширення інфекції.

Діагностика базується на виявленні характерних чорних щетинок всередині ацервул, що є ключовою морфологічною ознакою цього патогену.

Основною культурою, що потерпає від діяльності гломерели, є кукурудза, в якій патоген викликає серйозну хворобу — антракноз.

Ураження піддаються всі частини рослини, включаючи листя, стебла, кореневу систему та навіть качани, що веде до системного ослаблення розвитку.

Збудник закупорює судинну систему рослини, порушуючи рух води та поживних речовин, що призводить до швидкого в’янення та відмирання тканин.

Стебловий антракноз часто супроводжується гниттям нижніх міжвузлів, що спричиняє масове вилягання посівів перед збиранням врожаю.

Втрати врожаю при сильному інфекційному фоні можуть складати значну частину продукції, оскільки рослини не здатні повноцінно сформувати зерно.

Інтенсивний розвиток хвороби припадає на період активної вегетації, коли спостерігаються часті дощі та підвищена температура повітря.

Конідії патогену легко поширюються за допомогою крапель дощу, вітру або комах, інфікуючи здорові тканини рослин у фазі інтенсивного росту.

Особливо небезпечним періодом є час від викидання волоті до цвітіння, коли імунітет рослин може бути знижений зовнішніми стресовими факторами.

Наприкінці сезону гриб переходить у стан формування склероціїв усередині стебел, готуючись до зимівлі в ґрунті або рештках.

Погодні умови, що сприяють тривалому зволоженню листя, є каталізатором для швидкого накопичення інфекційного навантаження на полі.

Перші симптоми проявляються у вигляді дрібних плям овальної форми з жовтуватою облямівкою, які з часом темніють до коричневого кольору.

На уражених ділянках з’являються темні крапки — ацервули, які добре помітні при огляді за допомогою лупи або навіть неозброєним оком.

Зміни в стеблах проявляються як потемніння внутрішньої частини, що стає ламкою і набуває темного забарвлення через розвиток грибниці.

• Поява плям із темним нальотом на листі.
• Знебарвлення та відмирання нижнього ярусу листя.
• Зламування стебел у місцях ураження.
• Погане виповнення качанів зерном.

У вологу погоду на поверхні стебел може спостерігатися специфічний наліт, що свідчить про активне спороношення гриба.

Найефективнішим методом боротьби є вирощування стійких гібридів кукурудзи, що мають генетичну резистентність до антракнозу.

Важливим заходом є агротехнічний контроль, зокрема правильна сівозміна та ретельна оранка ґрунту для знищення інфекційного фону.

Застосування фунгіцидних протруйників для обробки насіннєвого матеріалу допомагає захистити молоді проростки на початкових етапах росту.

В умовах високого ризику розвитку хвороби проводять обприскування посівів системними фунгіцидами згідно з регламентами застосування.

Слід уникати загущення посівів та надмірного азотного живлення, що робить тканини рослин більш вразливими до проникнення патогену.