Фузаріум проліфератум

Fusarium proliferatum є грибним фітопатогеном, що належить до царства Гриби, відділу Аскоміцети. Цей вид є частиною комплексу Fusarium fujikuroi та вирізняється надзвичайною стійкістю до несприятливих умов середовища.

Морфологічно гриб формує міцелій білого або блідо-рожевого забарвлення. Важливою діагностичною ознакою є утворення численних мікроконідій, зібраних у ланцюжки, що відрізняє його від деяких інших видів роду.

Патоген відомий своєю здатністю до синтезу фумонізинів, які є токсичними сполуками для людини та тварин. Це робить його одним із найбільш небезпечних грибів для безпеки харчових продуктів.

Вид широко розповсюджений у ґрунтах з різним рівнем рН, що дозволяє йому успішно колонізувати різні типи господарств та агрокліматичні зони.

Методи ідентифікації базуються на поєднанні класичного мікологічного аналізу з ПЛР-діагностикою, оскільки зовнішні ознаки ураження можуть накладатися на симптоми інших видів фузаріумів.

Цей гриб вражає величезний перелік сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзу, пшеницю, ячмінь, сорго, рис, а також цибулеві та овочеві культури.

У кукурудзи він спричиняє фузаріоз качанів, що супроводжується гниттям зерна. Інфекція часто проникає через пошкодження, спричинені шкідниками, або через волоски качана.

На овочах (цибуля, часник) патоген викликає фузаріозну гниль денця та кореневої системи, що призводить до повного відмирання рослини та гниття продукції під час зберігання.

Втрати врожаю можуть сягати 20–50% залежно від інтенсивності інфекційного фону та погодних умов у критичні фази розвитку рослин.

Покрім кількісних втрат, значної шкоди завдається якості продукції через забруднення мікотоксинами, що унеможливлює використання зерна для експорту та виробництва кормів.

Розвиток інфекції найчастіше розпочинається навесні, коли ґрунтова волога та температура стають достатніми для проростання спор, що призводить до загибелі сходів.

Вторинна інфекція поширюється влітку, під час цвітіння культур, коли спори гриба переносяться повітряними потоками та осідають на репродуктивні органи рослин.

Оптимальні температурні умови для росту Fusarium proliferatum знаходяться в межах +25°C…+30°C, при цьому наявність вологи є вирішальним фактором.

Осінні затяжні дощі створюють ідеальні умови для подальшого поширення гриба на качанах та колоссях, що вже дозрівають у полі.

Патоген може зберігатися протягом багатьох сезонів у вигляді міцелію або хламідоспор, очікуючи сприятливих умов для нової хвилі зараження посівів.

Першими ознаками ураження розсади є "випадіння" сходів, коли паростки буріють та гинуть ще до виходу на поверхню або одразу після цього.

У дорослих рослин кукурудзи на качанах спостерігається розвиток характерного білого або рожевого нальоту, який поступово захоплює цілі ділянки зернівок.

Пожовтіння листя, що розпочинається з нижніх ярусів і поступово поширюється вгору, часто вказує на пошкодження кореневої системи фузаріозом.

• Потемніння кореневої шийки у прикореневій зоні.
• Наявність спороношення гриба на поверхні рослинних решток.
• Відставання у рості та розвитку окремих особин.
• Наявність "білої плісняви" на зерні після збирання.

Виявлення міцелію на ранніх стадіях дозволяє вчасно прийняти рішення щодо застосування фунгіцидів та зменшити масштаб поширення інфекції.

Головним заходом є дотримання сівозміни. Ротація культур з уникненням вирощування сприйнятливих видів на одному полі є критично важливою.

Якісне протруювання посівного матеріалу фунгіцидами системної та контактної дії здатне захистити рослини на початкових етапах розвитку від ґрунтової інфекції.

Слід приділяти увагу знищенню шкідників, які пошкоджують стебла та качани, оскільки через ці рани гриб проникає всередину тканин рослини.

Використання стійких до фузаріозу гібридів та сортів суттєво знижує потребу у хімічному захисті та мінімізує ризики отримання токсичного врожаю.

Післязбиральна обробка ґрунту та подрібнення рослинних решток сприяє швидшій деградації інфекційного матеріалу мікроорганізмами-антагоністами.