Ентомоспоріоз

Збудником захворювання є несовершений гриб Entomosporium mespili, що відноситься до відділу Аскоміцети. Патоген формує специфічні чотирипроменеві конідії, які за допомогою води та вітру переносяться на здорові частини рослин.

Гриб зимує у вигляді грибниці в опалому листі та уражених однорічних пагонах. Весною, за наявності достатньої кількості вологи, починається процес активного спороношення, що є початком нового циклу розвитку хвороби.

Зараження відбувається при потраплянні спор на молоде листя через продихи або механічні пошкодження кутикули. Патоген швидко розростається в міжклітинниках, виділяючи токсини, що спричиняють некроз тканин.

Протягом вегетації гриб дає кілька генерацій спор, що зумовлює швидке поширення інфекції в умовах теплої та дощової погоди. Висока вологість повітря є критичним фактором для проростання спор та інфікування нових ділянок рослини.

Розвиток гриба найбільш інтенсивний при температурі +18...+22 градуси. У таких умовах період інкубації значно скорочується, що вимагає своєчасного втручання для захисту саду.

Ентомоспоріоз вражає багато культур, що належать до родини Розові. Найбільш схильними до зараження є груша, айва, ірга, глід та мушмула. Хвороба може зустрічатися і на яблуні, особливо в розплідниках.

Головна шкода полягає в передчасному опаданні листя, що послаблює дерева та порушує процеси фотосинтезу. Це призводить до зниження зимостійкості та зниження врожайності в наступному сезоні.

Ураження молодих пагонів призводить до їх викривлення, утворення виразок та подальшого відмирання. У молодих саджанців хвороба може спричинити пригнічення росту та загальне виснаження рослин.

Плоди, уражені грибом, втрачають товарний вигляд через появу чорних плям, що з часом можуть розтріскуватися. Такі плоди часто загнивають і стають непридатними для вживання або зберігання.

Масове зараження в умовах розплідників може призвести до повної втрати посадкового матеріалу. Ентомоспоріоз є особливо небезпечним для молодих насаджень, де інфекція поширюється дуже швидко.

На початковій стадії на листках з’являються дрібні червонувато-бурі цятки. З часом вони розростаються в плями, які можуть зливатися між собою, охоплюючи велику площу листової пластинки.

В центрі плям з обох боків листка утворюються дрібні чорні крапки — це органи спороношення гриба. Вони легко помітні неозброєним оком і є головною ознакою для діагностики хвороби.

При ураженні черешків і молодих гілок формуються подовжені темні некротичні плями. Це часто призводить до деформації пагонів та їхнього всихання, особливо в ослаблених рослин.

Масове пожовтіння та передчасне опадання листя є типовим симптомом розвитку ентомоспоріозу в середині літа. Дерево виглядає виснаженим, а крона стає рідкою через втрату листя.

На плодах спостерігаються вдавлені чорні плями, навколо яких тканина залишається світлою або набуває червонуватого відтінку. Плями можуть бути різної форми, що негативно впливає на якість врожаю.

Першочерговим заходом є збирання та спалювання опалого листя, оскільки саме в ньому зберігається основна маса інфекції. Необхідно також проводити регулярну санітарну обрізку уражених пагонів.

Використання фунгіцидів контактної та системної дії є обов'язковим при виявленні перших симптомів. Добре зарекомендували себе мідьвмісні препарати та сучасні фунгіциди системної дії.

Обробки рекомендується проводити профілактично: перед цвітінням, після цвітіння та за необхідності повторювати кожні два тижні при вологій погоді. Важливо дотримуватися чергування препаратів для запобігання резистентності.

Агротехнічні методи включають забезпечення гарної вентиляції крони за рахунок правильного формування дерев. Слід уникати надмірного загущення посадок та забезпечити своєчасне підживлення рослин.

Вибір стійких до ентомоспоріозу сортів дозволяє суттєво зменшити витрати на хімічні засоби захисту. Моніторинг саду на ранніх стадіях розвитку хвороби є запорукою збереження врожаю.