Дрекслеріоз кукурудзи

Збудником захворювання є недосконалий гриб Drechslera zeicola, що належить до царства Гриби. Цей патоген спеціалізується на ураженні посівів кукурудзи протягом усього періоду вегетації.

Джерелом первинної інфекції є рослинні рештки, які залишаються на поверхні ґрунту після збирання врожаю, а також заражене насіння, яке зберігає спори гриба.

Активний розвиток міцелію та спороношення гриба відбувається за наявності крапельно-рідинної вологи та оптимальних температур у діапазоні від 20 до 28 градусів Цельсія.

Розповсюдження конідій у посівах здійснюється потоками повітря, краплями дощу та за допомогою комах-шкідників, що переносять збудник на значні відстані.

Лабораторна діагностика базується на мікроскопічному аналізі спороношення патогена, яке має характерні морфологічні ознаки, що дозволяють відрізнити його від інших видів гельмінтоспоріозів.

Хвороба уражує всі надземні органи рослин. Найбільш вразливими є листя, проте інфекція може переходити на стебла, обгортки та зерно качанів.

Раннє ураження призводить до випадання сходів, що створює нерівномірну густоту посіву та знижує ефективність використання площі поля.

Ураження листя спричиняє значне зниження асиміляційної поверхні, що негативно відображається на процесі накопичення сухої речовини та формуванні качана.

Інфікування качанів часто супроводжується вторинною мікрофлорою, що провокує розвиток гнилей, які роблять зерно непридатним для тривалого зберігання та переробки.

Загальна втрата врожаю через недорозвиненість качанів та передчасне відмирання листя може сягати 25-30% у роки з епіфітотійним розвитком хвороби.

Первинні симптоми проявляються як дрібні жовтуваті плями, які з часом витягуються вздовж жилок, набуваючи веретеноподібної або овальної форми.

Колір некрозів варіюється від світло-коричневого до темно-оливкового залежно від віку ураження та ступеня спороношення гриба на поверхні тканин.

При високій вологості в центрі уражених ділянок утворюється добре помітний оливково-чорний наліт, який складається з маси конідій та конідієносців.

Сильне ураження стебла призводить до розм'якшення тканин, що суттєво послаблює міцність стебла та підвищує ризики масового вилягання посівів перед збиранням.

• Поява овальних плям на листках.
• Оливковий наліт у центрі некрозів.
• Пожовтіння та засихання листя.
• Скручування та потемніння обгорток качанів.
• Передчасне відмирання цілих листкових ярусів.

Використання стійких гібридів є першочерговим заходом, що дозволяє мінімізувати необхідність застосування хімічних засобів захисту рослин.

Агротехнічні методи, такі як глибока оранка, сприяють прискоренню мінералізації рослинних решток, де збудник зберігається в зимовий період.

Дотримання сівозміни, де кукурудза повертається на попереднє поле не раніше ніж через 3 роки, значно знижує накопичення патогену в ґрунті.

Протруювання насіння фунгіцидами захищає молоді сходи в критичний період і забезпечує кращу приживлюваність рослин на початкових етапах росту.

При виявленні перших ознак хвороби під час вегетації доцільно застосовувати фунгіциди на основі діючих речовин класу триазолів, що ефективно зупиняють розвиток гриба.