Фомопсис соняшнику

Збудником захворювання є фітопатогенний гриб Diaporthe helianthi, що належить до класу аскоміцетів. Це спеціалізований патоген, який вражає виключно рослини роду Helianthus.

Інфекція здатна виживати на пожнивних рештках у ґрунті протягом кількох років, чекаючи на сприятливі умови для поширення спорами.

Первинне зараження відбувається через продихи листків під час випадання опадів, коли спори гриба розбризкуються з краплями води на вегетуючі рослини.

Розвиток гриба відбувається у широкому діапазоні температур, але оптимальними умовами є помірно тепла погода та вологість повітря вище 70%.

Цикл розвитку патогена включає утворення пікнід та перитеціїв, які забезпечують повторні зараження протягом усього періоду активного росту культури.

Хвороба вражає всі органи рослини, але найбільшої шкоди завдає при пошкодженні стебла, що блокує нормальний рух поживних речовин від кореня до кошика.

Внаслідок ураження спостерігається передчасне в’янення та засихання листя, що суттєво зменшує фотосинтетичну поверхню соняшнику.

Зменшується маса тисячі насінин та вміст олії, оскільки живлення кошика порушується через руйнування внутрішніх тканин стебла патогеном.

Уражені стебла втрачають механічну міцність, що призводить до масового вилягання посівів, особливо під час сильних вітрів або дощів.

Економічні втрати можуть бути критичними для фермерських господарств, оскільки якість насіння стає непридатною для тривалого зберігання.

Перші симптоми виглядають як темно-коричневі плями з характерною жовтою облямівкою на листкових пластинках нижнього ярусу рослини.

Інфекція поступово переходить з листків на черешки, спричиняючи їх почорніння та швидке відмирання тканин у місці кріплення до стебла.

На стеблах з'являються великі сірі плями, які з часом темніють, утворюючи некротичні ділянки, що охоплюють стебло по колу.

Внутрішня частина ураженого стебла стає пухкою, губчастою, а пізніше порожньою, що призводить до ламкості рослини під власною вагою.

На пізніх етапах розвитку хвороби на поверхні стебла чітко помітні дрібні чорні крапки — пікніди, в яких дозрівають нові спори гриба.

Використання стійких до фомопсису гібридів є найбільш ефективним способом уникнути масового ураження посівів на великих площах.

Важливим заходом є дотримання сівозміни з інтервалом повернення соняшнику на поле не менше семи-восьми років для повної мінералізації решток.

Глибока оранка ґрунту восени дозволяє суттєво знизити запас інфекції, переміщуючи заражені рештки у глибші шари ґрунту.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгицидами у фази інтенсивного росту, що дозволяє попередити проникнення патогена в тканини.

• Обов'язкове протруювання насіння якісними системними препаратами.
• Регулярна боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Застосування збалансованих доз добрив для зміцнення імунітету рослин.