Цитоспороз

Збудник хвороби належить до групи недосконалих грибів (Deuteromycetes), роду Cytosporina. Це фітопатоген, що спричинює інфекційний некроз кори деревних та чагарникових культур.

Гриб розвивається в тканинах камбію та кори, утворюючи спеціальні органи розмноження — пікніди. Ці плодові тіла занурені в тканини рослини і забезпечують поширення інфекції конідіями.

Патоген зберігається в уражених гілках протягом усього сезону. Навесні, при підвищенні вологості, спори виходять із пікнід і за допомогою дощу або вітру переносяться на здорові ділянки рослин.

Біологічний цикл тісно пов'язаний зі станом дерева: ослаблені рослини з механічними пошкодженнями стають основними об'єктами для активного заселення даним грибом.

Лабораторна ідентифікація базується на вивченні морфології конідій та особливостей розвитку пікнід на штучних живильних середовищах, що дозволяє точно встановити вид збудника.

Цитоспороз вражає переважно плодові культури, зокрема яблуню, грушу, сливу та абрикос. Особливо небезпечним є ураження штамбів та скелетних гілок, що веде до швидкої загибелі рослини.

Хвороба призводить до відмирання кори, порушення руху поживних речовин та води по провідних судинах, через що дерево поступово засихає частинами або повністю.

Зовнішні ознаки ураження супроводжуються руйнуванням тканин, що робить їх вразливими для інших вторинних інфекцій, які значно прискорюють процес деградації дерева.

Втрати врожаю при сильному ураженні можуть бути критичними. Дерево, уражене цитоспорозом, втрачає свою репродуктивну здатність і стає джерелом поширення гриба в саду.

Без вчасного втручання гриб поширюється на сусідні здорові дерева через спори, що переносяться комахами або краплями вологи під час дощової погоди.

Головною ознакою є поява на корі червонувато-бурих плям. Уражена тканина з часом розтріскується, стає сухою і щільно прилягає до деревини, втрачаючи еластичність.

На поверхні відмерлої кори з'являються характерні дрібні горбки — пікніди. Вони часто розташовані хаотично, але завжди добре помітні при детальному огляді стовбура чи гілок.

Листя на хворих гілках починає жовтіти, закручуватися та опадати задовго до настання осені, що свідчить про глибоке ураження провідної системи дерева.

Під час вологої погоди з отворів пікнід можуть виділятися ниткоподібні маси спор світлого кольору, які з часом підсихають і стають малопомітними або темнішають.

При розрізі кори на межі здорової та хворої тканини спостерігається чітка лінія, а під корою деревина набуває темного, бурого забарвлення через розвиток міцелію.

Основним методом боротьби є проведення санітарної обрізки з обов'язковим видаленням та спалюванням уражених частин дерева разом із захопленням здорової тканини.

Після обрізки рани необхідно дезінфікувати мідним купоросом та замазувати садовим варом або спеціальними засобами на основі латексу для запобігання повторному зараженню.

Агротехнічний догляд має включати регулярне внесення добрив, правильний полив та захист штамбів від сонячних опіків, що є превентивним заходом проти грибкових хвороб.

Обов'язковим є проведення профілактичних обприскувань саду фунгіцидами міді (Бордоська суміш тощо) у періоди спокою або на початку вегетації для знищення зимуючих спор.

• Вирізка уражених гілок із захопленням здорової деревини
• Дезінфекція інструментів після кожного розрізу
• Побілка стовбурів захисними складами
• Обробка фунгіцидами навесні та восени