Біла гниль винограду

Збудником хвороби є гриб Coniothyrium diplodiella, який належить до порядку Sphaeropsidales. Це небезпечний паразит, що зимує у ґрунті та на рештках хворих ягід у вигляді пікнід.

Систематично патоген відноситься до царства Гриби, відділу Ascomycota. Гриб спеціалізується саме на виноградній лозі, вимагаючи наявності пошкоджень тканин для успішної інвазії.

Поширення збудника відбувається конідіями, які виходять з пікнід під впливом опадів або підвищеної вологості. Краплі дощу легко переносять їх на здорові частини рослин, особливо після граду.

Розвиток гриба відбувається при сприятливих температурних умовах (+20...+25°C). Тривала висока вологість після механічних пошкоджень провокує масовий спалах інфекції на плантаціях.

Міцелій гриба проникає в тканини через рани, отримані внаслідок граду, пошкоджень комахами або неакуратних агротехнічних робіт. Без таких «воріт інфекції» зараження винограду є малоймовірним.

Головною культурою, що вражається цим фітопатогеном, є виноград. Хвороба вражає ягоди, гребені та молоді пагони, спричиняючи їх передчасне засихання та відмирання.

Шкодочинність білої гнилі дуже висока. В умовах епіфітотії можна втратити до 80% врожаю. Пошкоджені ягоди повністю втрачають товарний вигляд та смакові властивості, стаючи непридатними для виноробства.

Ураження гребенів перериває потік поживних речовин до грона. Це призводить до того, що ягоди в'януть, а сама гроно може відламатися від пагона, що веде до значних втрат валового збору.

На пагонах утворюються некротичні ділянки, які порушують провідність тканин. Це послаблює лозу, що особливо небезпечно перед входом рослини в стан зимового спокою.

Заражені ягоди також стають субстратом для інших патогенів, зокрема сірої гнилі, що ускладнює діагностику та лікування виноградника в пізні періоди дозрівання.

Первинні симптоми з'являються як бліді плями, що швидко охоплюють усю поверхню ягоди. Вона стає білястою, набуваючи характерного забарвлення, за що хвороба і отримала свою назву.

На поверхні ягід згодом проступають численні чорні крапки — це пікніди гриба. Вони є діагностичною ознакою, за якою можна легко ідентифікувати збудника в польових умовах.

При високій вологості повітря з пікнід виходять маси спор у вигляді сріблястих або білуватих завитків. Це створює сприятливі умови для швидкого рознесення інфекції вітром та комахами.

На уражених пагонах спостерігаються коричневі вдавлені плями, які можуть оперізувати лозу. У місцях некрозів кора розтріскується, оголюючи внутрішні тканини, де гриб продовжує розвиватися.

Гребені грона набувають бурого кольору, стають ламкими. Висихання гребеня відбувається дуже швидко після зараження, особливо в умовах посушливого періоду після попередніх злив.

Санітарні заходи є базою захисту. Необхідно негайно збирати та виносити з виноградника всі уражені ягоди та опале листя, оскільки саме там гриб зберігається до наступного сезону.

Захист від механічних пошкоджень — ключовий момент. Якщо пройшов град, необхідно терміново обробити виноградник фунгіцидами з контактною або системною дією для запобігання проникненню спор у рани.

Використання фунгіцидів на основі міді є ефективним методом стримування розвитку гриба. Ці препарати створюють захисний шар, що блокує проростання конідій на шкірці ягід.

Правильне формування куща та проведення вчасної обломки пасинків покращує провітрювання грона. Це знижує вологість навколо них, що робить умови менш придатними для розмноження патогена.

• Проведення профілактичних обприскувань до початку цвітіння.
• Контроль за шкідниками, що пошкоджують шкірку ягід.
• Регулярна дезінфекція садового інструменту.
• Вирощування сортів з підвищеною міцністю шкірки ягід.